Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності

Re:цензії

01.11.2020|21:50|Марія Грицюк, Івано-Франківськ

Про “Вибране” Михайла Мочульського

Мочульський Михайло. Вибране: твори/упоряд. Є. М. Баран, В. В. Смирнов, Н. Л. Ощипок; передм. Є. М. Барана. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2019. - 796 с.

Погляди на розвиток української літератури  в академічних виданнях є різноманітними й неоднозначними. У деяких аспектах з ними можна сперечатись, однак не визнавати слушності їх міркувань ми не можемо, оскільки більшість таких праць пройшли іспит часом, а отже  є взірцями якісних літературознавчих розвідок. Натомість у межах понять «автор» – «читач» сучасної літератури є певна дилема. Часто оцінне враження виникає на основі периферійного чи доволі суб’єктивного сприйняття тексту, що зумовлює множинність і розхристаність рецепцій, трактування очевидного й такого, що без зайвих слів і пояснень зрозуміле, ще гірше – коли бракує базових літературознавчих знань, певної вишколеності аналізу, об’єктивної історичної й теоретичної основи висловлювань.

В контексті традиційної літературно-критичної школи варто згадати про забуте ім’я Михайла Мочульського (1875–1940) – літературознавця, критика, письменника, перекладача.Упорядникам «Вибраного» вдалось опублікувати видання, у якому є вагома частина творчої спадщини автора, а також архівні матеріали, збережені в Літературному музеї Прикарпаття. Таким чином, доволі авторитетно можна прогнозувати на майбутнє відносно повну і цілісну рецепцію феномену Михайла Мочульського й здійснювати предметну спробу популяризувати зараз того, хто колись популяризував когось.

До «Вибраного» увійшли літературознавчі праці Михайла Мочульського (серед них – франкознавчі та фольклористичні студії), вибрані статті, рецензії, відгуки (зосібні рефлексії на творчість відомих постатей української і зарубіжної літератури), прозові тексти (збірка «Опалева мряка» (1936)), переклади легенд чеського письменника Юлія Заєра, документи, епістолярій (зокрема, листи від Христі Алчевської, Василя Стефаника, Михайла Рудницького). Писати про літературно-критичне вибране доволі непросто, оскільки, порівняно з авторським, наш аналіз буде видаватись доволі  умовним та спрощеним, однак залишати осторонь такий потужний науковий і творчий доробок просто неможливо.

Читаючи тексти «Вибраного», видається доречним окреслити основні дослідницькі та світоглядні концепції автора. Насамперед – це вміння відчувати й обʹєктивно оцінюватилітературний твір, подаючи його в доступному, простому, подекуди архаїчному, але професійному й авторитетному у своїх обґрунтуваннях викладі.  Окрім аналізу художніх текстів, подано біографічні відомості про їх авторів, де особливу увагу  зосереджено на виїмкових, іноді переломних моментах («Одно видіння Івана Франка», «Ольга Кобилянська. Через кладку»,  «На спомин Івана Манчжури (Під роковини його смерті)»). Така манера критики дає змогу не тільки зрозуміти специфіку літературного письма конкретного автора, але й простежити гармонію його життєвої, суспільно-політичної  позиції в поєднанні з літературним фактом. Ім’я Юлія Заєра критик чи не вперше демонструє українському читачеві завдяки перекладам його творів «Король Кофетуа», «Зрада в домі Ган», «Іштар» та ін. Формально на сторінках книги  подекуди трапляються технічні неточності, проте вони не применшують змістової частини видання.

Інформативно-інтелектуальна складова «Вибраного» також очевидна й беззаперечна. Кожне судження – аргументоване та вмотивоване відповідним історичним, соціальним чи культурним контекстом («Коліївщина в польській літературі»,  «Український національний театр»). Поміж текстом прочитуємо активну національноцентричнупозицію автора не тільки в Україні, а й поза її межами.

У третьому розділі книги представлено результат письменницької діяльності Михайла Мочульського – прозову збірку «Опалева мряка», що налічує десять оповідань різної тематики. Є в його творах мотиви соціально-побутові (перипетії після смерті Ільки Вишеньки, опов. «Заповіт Вишеньки»), вічній сумовиті (смерть дідуся, опов. «Життя»), гумористичні (стосунки Павука та його жінки, опов. «Кава»). Незважаючи на злободенну, іноді трагічну тему, традиційний наратив оповідань, душевну вразливість героїв, цим художнім творам притаманна непідробна щирість і теплота.

Окрім текстових матеріалів, у «Вибраному» вдалось зафіксувати якісний ілюстративний матеріал – листи, документи та фотоматеріали з відповідними примітками, що дають змогу ще глибше та повніше усвідомити контекст доби й наблизити розуміння унікальності постаті Михайла Мочульського. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери