
Re: цензії
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Re:цензії
Від Менандра до Гесіода*
Гесіод. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла / пер. Андрія Содомора. – Львів: Апріорі, 2018. – 136 с.
Сучасність жива пошануванням давнини...
Андрій Содомора
Про правдиво великих і талановитих сучасників важко писати, але украй необхідно, тому що зроблене такими людьми завжди переважає над виявами суспільної уваги до них**. Духовна ноосфера нашого невтомного Андрія Содомори – це п´ятдесят шість років сповненого працею над словом життя. Він – автор 22 книжок оригінальної прози, поезії, есеістики, 35 книжок перекладів з латинської, грецької, німецької загальним обсягом понад 15 тисяч сторінок та понад 500 літературно-критичних і наукових публікацій в періодиці, збірниках, антологіях.
«Відлюдник» Менандра – це перша книжка перекладена Андрієм Содоморою ще далекого 1962 року. В 2017 році з під пера майстра вийшла книжка «Історія одного перекладу, або Моя перша книжка», в якій він ділиться спогадами про навчання в університеті і згадує історію з першим перекладом «Відлюдника». В цій книжці п. Андрій здійснив новий переклад цього твору, а також, для порівняння, щоб читач міг ознайомитися із шляхом вдосконалення перекладацькоі майстерності автора, подає давній текс між якими – 55 років.
Переклад Гесіода Андрія Содомори – це не тільки переклад, а й детальні коментарі тексту, вступна стаття на 32 сторінках, в якій ємко означений зміст книжки: «Якщо б, насамкінець, буквально у двох словах, ми хотіли підсумувати сказане про співця богів і землі та про дві його поеми – “, то це могло б бути латинське гасло: “Oraetlabora” – молись і трудись. Молись і дякуй богам, бо ж “од них усі блага». Трудись, бо без труду та пошанування Правди людина – загалом не людина. Що ж до «Щита», то він мовить сам за себе: бери його до рук, щоб захистити від загарбника й нероби, від “неситого ока”, плоди чесної праці, яка так обширно й тепло зображена на щиті, – захисній зброї» (с. 32).
Бери до рук щита – актуальне для народу нашої знедоленої України. Пам’ятаймо написане дві тисячі років тому: «Коли хто до полону веде, – сампіде в полон. Коли хто мечем убиває, – такий мусить сам бути вбитий мечем!» (Об’явлення Івана Богослова 13:10).
«Молись і трудись» – молитва без діл мертва. Пригадаймо Шевченкове:
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Бог помагає, коли ми, власне, діємо, працюємо, докладаємо зусиль. Шевченко надто глибо осягнув розумом сутність Бога і сенс постійної боротьби за життя... Правдою мислить, діє людина, правдою все перемагає, бо правда – Бог. Правдою людина торує шлях до вічності.
Пригадаймо ще: «Бо молитва – слаба там підмога, / Де лиш розум і труд у пригоді стає (Іван Франко, «Товаришам із тюрми»).
Читаймо Гесіода, бо він через віки промовляє до нас, бо ж писали стародавні для прийдешніх поколінь...
P. S. Фрагмент... Промова виголошена Кшиштофом Варліковскім 5 грудня в Європейському Парламенті з нагоди вручення Prix du livre europeén, Європейської Книжкової Нагороди. Варліковскі був головою журі конкурсу в 2018 році. Переклад: Місько Барбара.
Я вірю, що культура може бути потужною зброєю проти глупоти (тупості/дурноти) і отупіння, які стають ідеальним підґрунтям для маніпуляцій. Я вірю у театр, засадою якого є конфлікт, але пропрацьований через діалог, що веде до поєднання, примирення, спільноти глядачів тут і тепер. На мить, але також і на довший час, хто знає як надовго. Світ можна робити кращим лише змінюючи людей. Досвід, який може дати театр, показуючи силу спільноти, неможливо замінити жодним іншим.
Я вірю у книжки. Можна сказати, що кілька книжок не змінять світ. Але наша відповідальність ґрунтується на тому, що ми віримо в ефективність дії мистецтва і думки. Інакше – нічого після нас. Інакше – віддамо поле споживацтву, і тоді – це фіктивна країна, у якій усі, рано чи пізно, стають нещасливими, без огляду на розміри прибутків і власності, стають розчарованими і в результаті ненавидять демократію, яка колись дала їм вибір, але потім все занедбала.
______________________
*Менандр — (342—293/291 рр. до н. е.) давньогрецький комедіограф, афінський поет-драматург, найвидатніший представник нової античної комедії.
1.Менандр. Відлюдник: комедія / пер. із старогрец. Андрія Содомори. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1962. — 97 с.
2.Андрій Содомора. Історія одного перекладу, або Моя перша книжка. – Львів: Літопис, 2017. – 292 с.
Гесіод — (кінець VIII– початок VIIст. до н. е.) – перший відомий на ім’я давньогрецький поет, засновник дидактичного епосу, рапсод. Якщо Гомер напівлегендарний, то Гесіод – цілком історична особа. Гесіод виступає як пророк, «покликаний» музами проповідувати істину, перший у грецькій поезії визначає себе як особистість і називає своє ім´я.
**Богдан Дячишин. Крихти живого часу Андрія Содомори. – К.: «Ярославів Вал», 2017. – 104 с.
Богдан Дячишин. Слово Андрія Содомори у дзеркалах часу. – Львів: – «ЗУКЦ», 2017. – 104 с.
Коментарі
Останні події
- 21.04.2025|21:30“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая