Буквоїд

Від Менандра до Гесіода*

20.01.19 10:24 / Богдан Дячишин, Львів
Гесіод. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла / пер. Андрія Содомора. – Львів: Апріорі, 2018. – 136 с.
Сучасність жива пошануванням давнини...                                                Андрій Содомора       Про правдиво великих і талановитих сучасників важко писати, але украй необхідно, тому що зроблене такими людьми завжди переважає над виявами суспільної уваги до них**. Духовна ноосфера нашого невтомного Андрія Содомори – це п´ятдесят шість років сповненого працею над словом життя. Він – автор 22 книжок оригінальної прози, поезії, есеістики, 35 книжок перекладів з латинської, грецької, німецької загальним обсягом понад 15 тисяч сторінок та понад 500 літературно-критичних і наукових публікацій в періодиці, збірниках,  антологіях.     «Відлюдник» Менандра – це перша книжка перекладена Андрієм Содоморою ще далекого 1962 року. В 2017 році з під пера майстра вийшла книжка «Історія одного перекладу, або Моя перша книжка», в якій він ділиться спогадами про навчання в університеті і згадує історію з першим  перекладом «Відлюдника». В цій книжці п. Андрій здійснив новий переклад цього твору, а також, для порівняння, щоб читач міг ознайомитися із шляхом вдосконалення перекладацькоі майстерності автора, подає давній текс між  якими – 55 років.     Переклад Гесіода Андрія Содомори – це не тільки переклад, а й детальні коментарі тексту, вступна стаття на 32 сторінках, в якій ємко означений зміст книжки: «Якщо б, насамкінець, буквально у двох словах, ми хотіли підсумувати сказане про співця богів і землі та про дві його поеми – “, то це могло б бути латинське гасло: “Oraetlabora” – молись і трудись. Молись і дякуй богам, бо ж “од них усі блага». Трудись, бо без труду та пошанування Правди людина – загалом не людина. Що ж до «Щита», то він мовить сам за себе: бери його до рук, щоб захистити від загарбника й нероби, від “неситого ока”, плоди чесної праці, яка так обширно й тепло зображена на щиті, – захисній зброї» (с. 32).     Бери до рук щита – актуальне для народу нашої знедоленої України. Пам’ятаймо написане дві тисячі років тому: «Коли хто до полону веде, – сампіде в полон. Коли хто мечем убиває, – такий мусить сам бути вбитий мечем!» (Об’явлення Івана Богослова 13:10).     «Молись і трудись» – молитва без діл мертва. Пригадаймо Шевченкове:       Борітеся — поборете,      Вам Бог помагає!      За вас правда, за вас слава      І воля святая!       Бог помагає, коли ми, власне, діємо, працюємо, докладаємо зусиль. Шевченко надто глибо осягнув розумом сутність Бога і сенс постійної боротьби за життя... Правдою мислить, діє людина, правдою все перемагає, бо правда – Бог. Правдою людина торує шлях до вічності.     Пригадаймо ще: «Бо молитва – слаба там підмога, / Де лиш розум і труд у пригоді стає (Іван Франко, «Товаришам із тюрми»).     Читаймо Гесіода, бо він через віки промовляє до нас, бо ж писали  стародавні для прийдешніх поколінь...       P. S. Фрагмент... Промова виголошена Кшиштофом Варліковскім 5 грудня в Європейському Парламенті з нагоди вручення Prix du livre europeén, Європейської Книжкової Нагороди. Варліковскі був головою журі конкурсу в 2018 році. Переклад: Місько Барбара.      Я вірю, що культура може бути потужною зброєю проти глупоти (тупості/дурноти) і отупіння, які стають ідеальним підґрунтям для маніпуляцій. Я вірю у театр, засадою якого є конфлікт, але пропрацьований через діалог, що веде до поєднання, примирення, спільноти глядачів тут і тепер. На мить, але також і на довший час, хто знає як надовго. Світ можна робити кращим лише змінюючи людей. Досвід, який може дати театр, показуючи силу спільноти, неможливо замінити жодним іншим.              Я вірю у книжки. Можна сказати, що кілька книжок не змінять світ. Але наша відповідальність ґрунтується на тому, що ми віримо в ефективність дії мистецтва і думки. Інакше – нічого після нас. Інакше – віддамо поле споживацтву, і тоді – це фіктивна країна, у якій усі, рано чи пізно, стають нещасливими, без огляду на розміри прибутків і власності, стають розчарованими і в результаті ненавидять демократію, яка колись дала їм вибір, але потім все занедбала.     ______________________      *Менандр — (342—293/291 рр. до н. е.) давньогрецький комедіограф, афінський поет-драматург, найвидатніший представник нової античної комедії.      1.Менандр. Відлюдник: комедія / пер. із старогрец. Андрія Содомори. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1962. — 97 с.      2.Андрій Содомора. Історія одного перекладу, або Моя перша книжка. – Львів: Літопис, 2017. – 292 с.      Гесіод — (кінець VIII– початок VIIст. до н. е.) – перший відомий на ім’я давньогрецький поет, засновник дидактичного епосу, рапсод. Якщо Гомер напівлегендарний, то Гесіод – цілком історична особа. Гесіод виступає як пророк, «покликаний» музами проповідувати істину, перший у грецькій поезії визначає себе як особистість і називає своє ім´я.      **Богдан Дячишин. Крихти живого часу Андрія Содомори. – К.: «Ярославів Вал», 2017. – 104 с.             Богдан Дячишин. Слово Андрія Содомори у дзеркалах часу. – Львів: – «ЗУКЦ», 2017. – 104 с.  
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2019/01/20/102436.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.