Re: цензії
- 08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана ФранкаІсторична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
- 06.08.2026|Віктор ПалинськийІноземець
- 04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекаркаСтрокате літо під однією обкладинкою
- 02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменницяПісля цієї книжки хочеться подзвонити мамі
- 02.08.2026|Ігор ЧорнийІнтриги, шпаги і любов
- 31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяЗакохатися в життя — означає повернутися до себе
- 29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськБез миті немає вічности
- 26.07.2026|Ігор ЗіньчукУ полоні Чугайстра
- 22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
- 21.07.2026|Валентина Семеняк, письменницяБути Небом ― це любити всіх
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Єврейські адреси Києва, їх таємниці та непорозуміння
М. Кальницкий. Еврейские адреса Киева. К., Дух и Литера, 2012. - 364 с.
Це не перше видання, присвячене єврейським адресам Києва, видане під іменем М. Кальницького: так, кілька років тому те ж видавництво випустило кольорову мапу з маленькими зображеннями та точними адресами ключових пам´яток єврейської культури міста, котра носила подібну назву. Проте попереднє видання призначалась для побіжної екскурсії містом, а наразі читач отримав справжню книгу, в котрій детально розкрито конкретні історії, пов´язані з кожним окремим будинком, кварталом або дистриктом.
«Єврейські адреси Києва» видано у невеликому форматі (А5), у твердій палітурці, з ненав´язливим дизайном та безліччю ілюстрацій; все разом справляє приємне враження, що зазвичай властиво краєзнавчій літературі, розрахованій на неспішне знайомство з химерними контрастами між перебігом подій кількох епох, що на них розламано, принаймні з точки зору єврейської громади, все ХХ століття.
Книга налічує 12 розділів та три додатки; останні - це перелік сучасних єврейських організацій Києва, іменний показчик та невелика бібліографія. Від порівняння з науковою монографією книгу рятує свідома полегшеність стилю, врешті, необхідна кожному сучасному історику, котрий звертається не тільки до колег-архівістів, а також - і це суттєво, - відсутність переліку ілюстрацій та імен авторів фотографій, завдяки котрим ця книга отримала дійсно дуже привабливий вигляд. Певне, винен стереотип стосовно того, що зайва інформація може налякати пересічного читача, - здатність засвоювати інформацію котрого, на мою думку, все-таки не слід недооцінювати, принаймні у подібний спосіб.
Текст «Єврейських адрес Києва» структуровано у хронологічному порядку, проте якось трішки занадто здалеку: згідно не зовсім зрозумілій логіці автора, історія єврейської громади у розділі «Євреї Києва» розпочинається розповіддю про визначення віровизнання у Хазарському каганаті. Проте автор досить швидко, вже за кілька сторінок опиняється у княжому місті, де розповідь набуває точнішої відповідності заявленій у назві темі. Подальші розділи описують особливості життя єврейської громади у трикутнику Золотих, Лядських та Жидівських воріт («Верхнє місто»), у двох частинах Подолу («Поділ» та «Пласка ділянка»), на Печерську («Печерськ та Липки»), на берегах річки Либідь («Єврейські адреси біля Либіді»), на Хрещатику («Хрещатик з оточуючими кварталами»), «Поблизу від Університету», та на околицях старого міста («Околиці: «в межі» та «за межею»). Два розділи книги присвячено київським трагедіям: Бабиному Яру («Лук´янівка, Бабин Яр»), та єврейським цвинтарям міста («Єврейський некрополь Києва»).
Загалом книгу адресовано гостям міста, небайдужим до його єврейської історії, або його колишнім мешканцям, котрі нині відвідують його в якості гостей. Не в останню чергу саме через це книгу написано російською мовою: адже київське єврейство традиційно вважалось, і, зрештою, у більшості випадків залишається донині переважно саме російськомовним середовищем.
Окрім детальних архівних розвідок, котрі не викликають жодних сумнівів у науковому сумлінні М. Кальницького, автор під час роботи над книгою використав інформацію, викладену у рукописі книги, присвяченої 100-річному ювілею синагоги по вул. Щекавицькій, створеному у співавторстві з авторкою цієї рецензії ще у 2003 році, в рамках співпраці з Інститутом Юдаїки, про що скромно промовчав як в основному тексті, так і у примітках до нього. Ну що ж, з вітчизняними істориками через фатальні історичні обставини іноді трапляються куди страшніші напади забудькуватості; але, якщо раптом у нього виникне потреба уточнити певні лакуни в посиланнях на чужі праці, можу додати, що початковий варіант саме цього рукопису зберігається в архіві Інституту Юдаїки, в архіві власне синагоги по вул. Щекавицькій, а також у власності авторки цього тексту, і нагадати про те, що вибачатись ніколи не пізно.
Власне, книга цікава саме цим, адже її присвячено, - хоч про це і ніде не говориться в тексті, - насамперед здатності вибачатись, хоча і в дещо ширшому сенсі. Адже більшість зафіксованих тут подій назавжди залишиться приводом для вибачень перед єврейською громадою з боку тих, хто так чи інакше дотичний до викривлень її минулого та сьогодення, - однаково, у державному, пам´яткоохоронному чи тільки загальнокультурному сенсах. Залишається сподіватись на те, що вказані тут особливості київської краєзнавчої літератури будуть виправлені у наступному, доповненому перевиданні цієї книги.
Коментарі
Останні події
- 09.08.2026|10:54Моринці готуються до Ше.Fest: музика, театр і сучасна українська культура на батьківщині Шевченка
- 09.08.2026|08:22«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Візитівка»
- 08.08.2026|08:49«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»
- 07.08.2026|08:20«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Минувшина»
- 06.08.2026|08:20«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Хрестоматія
- 05.08.2026|11:26Понад 8 мільйонів книжок згоріли у Харкові: як допомогти українським видавництвам відновитися
- 05.08.2026|11:17Українські письменниці Інна Ковальчук та Тетяна Череп-Пероганич видали спільну збірку оповідань
- 05.08.2026|10:04Чому вони для мене разом...
- 05.08.2026|08:28«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 04.08.2026|13:27Ірину Шувалову відзначено норвезькою нагородою Ordknappen 2026
