Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

15.01.2018|16:23|Буквоїд

Юлія Судус, Олеся Дибовська, Софія Сіренко. «Інтонації»

Інтонації – це коли вже не достатньо пошепки, але ще зарано вголос.

Це коли віриться, що словом можна приборкати світ, як приборкують єдинорогів. Інтонації – це талант, наївність і впертість трьох молодих авторок, які неодмінно будуть письменницями, якщо не загубляться у темному-темному лісі слів та людей.

Ольга Деркачова

 
Кажуть, що є один спосіб написати слово і біля семиста способів його промовити. А все через них – через інтонації. То такі своєрідні феромони звучання. А якщо навпаки? Якщо текст написаний так, що за щораз по-іншому його прочитуєш? Він ніби голограма людської душі, котру автор дав можливість читачеві розглядати щораз під іншим кутом зору. Такий текстовий 3D-простір. Є надія, що читацький бог полюбить цю трійцю: Олесю, Юлю і Софію.

Богдан Томенчук

Інтонації [Текст]: оповідання / Юлія Судус, Олеся Дибовська, Софія Сіренко. — Брустурів: Discursus, 2018.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери