Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Головна\Новини\Мемуари/Біографії

Новини

11.12.2008|10:39|Буквоїд

Рік за два Євгена Гришковця

За кілька останніх років Євген Гришковець, який прославився своїми незвичайними спектаклями, випустив декілька книжок прози – «Асфальт», «Рубашка», «Реки».

Усі вони мали не менший успіх, аніж театральні постановки. І ось тепер Гришковець, як він сам каже, вирішив поставити крапку на прозі і знову повернутися до п’єс.   

Нова книжка актора, режисера та письменника – «Рік жжиття» своєрідний підсумок його творчого життя за останній рік. У ній зібрані записи із ЖЖ Гришковця, у яких є розмірковування про правду і неправду, про війну та мир, про культуру мови у Інтернеті і багато-багато про що. До слова, сам автор не припиняє вести свій у мережі. І ЖЖиття, на відміну від написання прози, у Гришковця, треба розуміти, не припиниться.  

Евгений Гришковец. Год жжизни. – М.: АСТ, 2008. – 336 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери