Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
Головна\Новини\Дитяча книга

Новини

04.02.2014|15:52|Буквоїд

Геннінґ Манкель. «Кіт, що любив дощ»

Геннінґ Манкель – відомий шведський письменник, режисер, видавець, лауреат премій Нільса Гольґерсона (1991), Астрід Ліндґрен (1996), Авґуста Стріндберґа (1998).

Його знаменита тетралогія для дітей про хлопчика Юеля – «Пес, що стрибнув до зірки» (1990), «Тіні ростуть у сутінках» (1991), «Хлопчик, що спав у ліжку, де повно снігу» (1996) та «Мандрівка на край світу» (1998) – здобула шалену популярність не лише у Швеції. Книжки Г. Манкеля перекладено більш як на сорок мов. Тепер завдяки праці Галини Кирпи познайомитись із творчістю цього автора отримали змогу й українські читачі.

У повісті «Кіт, що любив дощ» (1992) оповідається про життя і пригоди шестирічного хлопчика Лукаса та його улюбленця – котика Вуглика. Цю зворушливу історію про справжню дружбу та відданість залюбки прочитає вся родина.

Геннінґ Манкель. Кіт, що любив дощ. – К.: Махаон–Україна, 2014. – 112 с. Переклала зі шведської Галина Кирпа.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери