Так звана література факту – листи, щоденники, спогади, есеї – нині досягла рівня белетристики й переживає свій ренесанс. Читача вже мало приваблюють знекровлені штучні образи і деформація аж... 

Ех, майнути б оце на Сулу...Чомусь очі туманить габою,Хтось у серце вплітає журбу,Бо оте все давно під водою... Юрій Роговий. «Феодосію Роговому»   Дорогий Федосю! Я одержав твого... 

Це таки фантазія і нічого більше. Він довго тлумив завислий, розтягнутий спогад, це відчуття гаряче, немов кип’ятком ошпарило, – не більше. Справа часу. І він цього писати не збирається, і... 

Сьогодні усі говорять про коронавірус, та часом забувають, що інші хвороби нікуди не поділися. Маленькі пацієнти онкологічних відділень України як і завжди потребують не тільки лікування, але і... 

Здається, за майже 30 років існування наших відновлених незалежних держав ми практично не шукали точок взаєморозуміння із цим начебто знайомим, але насправді іґнорованим сусідом. Білоруський... 

сніг прийшов у Вінницю вночі як і вірші, ― я тут ні при чім я не кликав, а вони прийшли ― звідкілясь з грудневої імли Сергій Татчин Звикання до життя стається тоді, коли ти... 

Тоді, десь за часів президенства Ющенка, працював я заввідділом художньої літератури видавництва «Знання», що міститься на вулиці Стрілецька, де неподалік і мешкав Олійник. Борис Ілліч, за... 

Що й казати, наша нова література починається «Енеїдою» Івана Котляревського з її козакуватими троянцями… У постійному більш чи менш вдалому переосмисленні-перевдяганні подій, міфів, осіб і творів... 

Це покоління, яке ментально було українським і в глухі часи брежнєвщини. Як могли – пристосовувалися до умов совєтської окупації, боячись, звісно, і в думках назвати окупацію – окупацією, чорне -... 

І з 2010 року я час від часу до тієї полички звертався. І прочитане, у міру своїх інтелектуальних сил осмислене занотовував у записники, які, йдучи 2015 року до війська, сховав надійніше, ніж свою...