Електронна бібліотека/Поезія

СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Завантажити
« 1 2 3 4 5 6 7 »

свиней.

5
Хлюп-хлюп,
хлюп-хлюп.
Під ногами
засинає осінь.

6
Маленькі білі конвалії
танцюють смерть.




* * *
моторошно
мерехтить тінь

свіча мов дзеркало
торкає води

волосся вітру
спалахує веселковими сутінками вогню

байдуже око
перегортає сторінку за сторінкою

падає і гине мить
помережена безпритульним життям

ієрогліф духу
вбиває кам’яне серце чужого Бога


* * *

Висока маячння бездарних сновидінь
Навколо вічної дороги.
Кричу: “Амінь!”
І оббиваю всі пороги,
Ні, не відбудуться пологи
Численних дум…
Чи може ще не доносив?
Хоча радів,
Кричав, сміявся.
Ніхто не знав
І сам не знався.
А плин часу
Як був дурним і грішним,
Таким –
Навік зостався.
І подих зорь напевно буде теж невтішним,
Мов груба мовчазна бездушна тінь.

Розкинь роки як карти,
Збери плоди як перші віщі вишні
І виспівай добро…
Все замело, все занесло
Чужинцем-вітром дум прийдешніх.
Маленька квітка теплоти –
Лети! Лети!
Зима безмірно сива
Ще не таке вам розповість плаксиво
Про новостворені світи.
Я знову хочу темноти
І сутінок розквітлих,
Аби думок своїх безлаберних самітних
Не бачити, не чути,
Все описати, все забути.
Іди…


* * *
1
захлинаючись потойбіччям буденної спраги
мурую із сивооких зимових слів
надійний захист
від розлюченого хаосу розкарячених слів
і падаю на коліна
солодко знесилений
сльозами істини

як легко і просто
відбувся перехід буття
в інший вимір
що витанцьовує на межі
дозволеного і оновленого

2
вселенське каяття
вселенська проща
вселенська любов

три звичних ковтки
з кришталево-срібних вічних очей

3
перекотиполе
перекотичас
перекотипростір
перекоти…


* * *
я запалюю
свічку ночі
й солодка темрява
огортає кімнату

бойова фаланга думок
наїжачившись списами
готова до бою з реальністю

безлічь моїх я
проникають у безлічь світів

донька солодко спить
обнявши плюшевого кота


* * *

Неможливо зробити крок назад,
якщо вже зробив крок уперед.
Боги міцно тримають своїх рекрутів.
Дехто думає,
що наклавши на себе руки
зможе втекти.
Як же дивуються самогубці,
опинившись у тому ж строю знову,
тільки у вищому званні.


* * *
зриваю блискавкою духу
розжарену ягоду неба

її смак – терпке вино
вільного падіння


простір
розораний народженням нового вірша
переплавляеється на блискучий потік
вічності


* * *
і падав день
зорями з небес
на пелюстки моїх очей

і тіло
стиснуте в розмір безодні
корчилося з бажання
написати вічні рядки

а потім було каяття за душу
розгублену людними пустелями
надмірних сподівань


* * *
металева черепаха –
подарунок друзів –
завмерла на підвіконні

ночами їй сняться сни
в яких вона плаває
в безмежному океані

у день
черепаха виконує
функції попільнички

якщо недбало
затоптаний недопалок
і далі димить

вона уявляє
що поряд
проплив корабль





* * *
зима
розкаряченою
п’ятірнею
морозу
ухопило
місто

а ластівки
безжурно
щось веселе
танцюють
на снігу


* * *
сон мерехтить
стрілками годинника

а очі
хоч і заплющені –
всеодно пахнуть
сонцем


* * *
паралельні прямі
утворюють коло буття

високий
ніби осінь
день
огортає човник долонь
порцеляною правічного спокою

з розораного горизонту
вигулькнули
паростки ночі





* * *
білий
блазень
повісився

чорний
блазень
відспівав

синій
подих
птаха

торкнув
грудей


* * *

Таємничий спокій –
вічне падіння пір’їнки птаха,
що зник за водою.

Хто розповість правду
про ПОГЛЯД?


* * *

витягнутий
уздовж мого хребта
п’ятикутник
на мить закам’янів
від побаченого сподівання

і так трепетно
ступив перший крок
що замріяно-мала ромашка
не втрималась
і виринула
з водяного полону сутінок


* * *

в криниці неба
купається ніч

вирушаю дорогою
повертаюся стежкою

на вкритих пилом дзеркалах
пишу ІМ’Я


* * *

очерет цілує плесо ставка
а може
ставши навколішки
молиться до води
мов до ікони

вітрові
всеодно


* * *

біле
безмолвне
безмежжя

яскравий спалах
іскри життя

очі ховаються
за подихом вітру





* * *

довго дивлюсь у вікно
а дощ все малює на полотні вулиць порожнечу
намагаючись зафарбувати
крапельки парасольок
дотиками своїх пальців
у колір посмішки
що повільно стікає з обличчя


* * *

на гарячій палітрі вулиць
я малюю портрети будинків
що вишикувалися в чергу
за примарним щастям
побачити свіжого вітру

але переконавшись у неможливості цього
будинки ховаються
в тінь від мрій про осінь
і сваряться на сонце
що пише повість
на коричневих спинах-папірусах
які паркетом лежать
на приміському пляжі


* * *

а зняти б черевики
й розбризкуючи воду з калюж
пробігти босоніж Чумацьким Шляхом
а потім сісти перепочити
й забувши про земне
лишитися на небосхилі
новим сузір’ям


* * *
сумний вірш
схилився над небом
ніби верба над ставом
і пестить вітами миті
протягом яких
я слухав тишу
що покірними рядками
лягала на папір

* * *
зручно

« 1 2 3 4 5 6 7 »

Останні події

30.10.2024|14:38
У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
30.10.2024|13:44
10 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
28.10.2024|13:51
Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
25.10.2024|09:29
Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
19.10.2024|09:56
Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
17.10.2024|12:48
У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
17.10.2024|11:55
Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
17.10.2024|11:33
Що читає Україна?: аналітика по областям
17.10.2024|11:27
«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
11.10.2024|18:46
Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”


Партнери