Завантажити

явним. Виявиться, що непотрібні начальники, непотрібен жодний інструмент контролю, непотрібні взагалі всі державні інституції. Самі держави непотрібні! Кордони непотрібні! Єдиний невтішний висновок — ми прорахувались щодо використання цього впливу у своїх інтересах, тому розробників впливу потрібно негайно знищити. Але спочатку потрібно їх знайти. Нам відомо, що це важке завдання. Вкрай необхідне об’єднання усіх владних сил нашого світу. І якомога швидше.”
Завжди спокійний, він нервово підняв слухавку прямого зв’язку з прем’єр-міністром.
— Пане прем’єр-міністре, — почав він, коли на тому кінці йому відповіли. — Є дуже важлива інформація. Прошу негайно мене прийняти.
;
;
/*------------------------------------103----------------------------------*/
;
Приголомшливість подій вплинула на хлопців та їхніх батьків. Кожен розумів, що взаємодовіра в умовах небезпеки спрацювала, і батьки, при оволодінні навичками, можуть керувати впливом також.
Досвід і молодість йшли разом по важкому шляху пізнання.
Пауза, яка запанувала після висловлювання Вадима тривала недовго.
— Було б дуже добре, якби у нас був час на осмислення подій, — сказав практичний Олександр. — Мені здається, що Агуа Прієта не дуже підходить для роздумів: нас шукають. Потрібно знайти більш віддалене від кордону місце.
— Взагалі, ми направлялись до Сонорського вузла, — нагадав Віктор.
— Ми направлялись туди, щоб спробувати збільшити дію впливу удванадцятьох, — уточнив Анатолій. — Але зараз нам вже відомо якої відстані ми можемо досягнути...
— Тепер я розумію призначення велетенських малюнків у пустелі Наска, і взагалі розміщення мегалітів у вузлах глобальної сітки, — перебив його Віктор. — Вони спеціально зроблені для впевненої орієнтації при віртуальному переміщенні, а, можливо, також для перевірки вчителями-нагвалями навичок по переміщенню майбутніх шаманів в районах крапок.
— А я можу додати, що при переміщенні шаманів-нагвалів над поверхнею Землі їх можуть бачити інші люди у вигляді світлих плям, які швидко переміщуються, і ці люди сприймають їх як літаючі об’єкти, — пролунало припущення Олександра.
— Однак вони вважають, що бачать прибульців, — продовжив думку Віктор.
— Вони вважають саме те, про що їм настирливо твердять засоби масової інформації, — пояснив його батько.
— Якщо пам’ятаєте, то загадкові “кільця” на полях можуть бути не чим іншим, як “входженням” у глибини Землі під різними кутами, — додав Вадим. — У Мітинг Кріку ми теж заглиблювались на двісті кілометрів.
— Відверто кажучи, я тоді не звернув ніякої уваги на зміну місцевості, — сказав Сашко.
— І я нічого незвичного не помітив, — додав Віктор.
— Тоді нам не до того було, — згадав події того часу Вадим. — Але ми обов’язково перевіримо це цікаве припущення.
Батьки мовчали і уважно слухали дітей.
— А чого нам чекати, можна спробувати і подивитись будуть такі кільця чи ні прямо зараз, — запропонував Віктор.
— Зараз — не треба, — заперечила Наталя Костянтинівна, пригадавши нещодавні перипетії. — Можливо, якось потім, в якомусь більш примітному, з точки зору повернення, місці.
— Повертаємось до початку розмови. Чи варто нам знову вирушати в путь, до Сонорського вузла, — сказав Анатолій.
— А, може, рушимо додому? — запитала Віра Іванівна.
— Найближчою крапкою там є Слов’янська крапка. І вона знаходиться на території Білорусі, майже на кордоні, — пояснив Вадим.
— А нам візи непотрібні, — сказав Віктор.
— А до чого нам, власне, крапка? — запитав Олександр. — Діапазон впливу достатній, щоб вирішити багато нагальних питань.
— А Сашко правий, — Вадим навіть встав зі свого місця. — Ми можемо вплинути хоча б на припинення наших пошуків зі сторони американців...
— Пропоную спочатку “витерти” всю інформацію про вплив у розвідувальних служб, — підхопився і Анатолій. — Знищити усі документи про нашу розробку.
— Щось це мені нагадує генія бажання у одному з творів Бестера, — сказав Тарас Володимирович.
;
/*Бестер Альфред (1813-1987)— письменник-фантаст, автор таких розповідей як “Феномен зникнення”, “Зірочка світла, зірочка рання” та роману “Людина без обличчя”.*/
;
— Ну і добре, можемо практично використати, так би мовити набутий досвід, — підтримав Анатолія Вадим.
— Але це означає, що спочатку ми повинні попрацювати у США, послідовно “вираховуючи” ланки усіх даних про нас, починаючи з президента та причетних розвідок, а потім переміститись до Ізраїлю і повторити операцію, — почав намічати послідовність дій практичний Олександр.
— Не все так просто, — охолодив його Анатолій. — Ми в змозі “витерти” пам’ять про нас у людей, але існує значна кількість носіїв інформації, знищення яких потребує часу.
— Тоді спочатку прийдеться знищувати фізичні дані, які торкаються впливу, за допомогою людей, а потім вже працювати з тими, хто допомагав, — с ходу запропонував Вадим.
— Слушно, — прозвучала коротка Сашкова оцінка пропозиції.
— Постривайте! — обличчя Анатолія

читати