Електронна бібліотека/Проза

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

однолітки-знайомі зрадили своїм колишнім комуністичним ідеалам. У таких випадках Дніпро сварився мало не до бійки, а потім просто викреслював навіки зі списку роду людського ім’я того чи іншого з колишніх своїх друзів, заради яких, був час, готовий був в вогонь і воду і навіть більше, і на трупи яких тепер присягався навіть не плюнути. Зрештою, аж на двадцятих роках незалежності, під добу панування псевдо-радянського цісаря Августа Джануковіча не лишилося в нього ніяких друзів: одні, старі корєші-прометеї, попхалися на цвинтар під скрушіні трубні завивання останніх совіцькіх гімнів, від яких краялося в Дніпра серце, інші ж просто вимерли, як мамонти: навіть важко було довести, що вони колись існували.
Кінчилося тим, що лад і мир панував для доволі вже серйозно закритого і перекритого ним самим від цього світу Петровича тільки в нетрях його власного помешкання. Дружина Людмила, до речі казати, геть не поділяючи теології чоловіка про друге пришестя ілліча, за інерцією була до його комуністичної релігії лояльна, і намагалася берегти, як могла, від будь-яких небажаних для чоловіка сцен словесних, а подекуди й фізичних розбірок із сусідами та рештою киян. Син, Михайло, хоч і зачитувався всілякою дрянню, але, не маючи ніяких вірувань, своєю мовчанкою підтримував, як здавалося батькові, його виняткову комуністичну релігійність (син-бо був копією саме того попелу Ніщо, з якого, згідно з матеріалізмом, усе і постало). Дніпро ж, кленучи Симоненка регулярно, і на чому світ стоїть, завжди, проте, голосував тільки за комуністів – він, здається, вірив тепер у воскресіння компартії України, але вже в іншому тілі.


28. Мухи над пасхальним агнцем


Власне, вся наявна політологія України здавалася Дніпру Петровичу єретично-антикомуністичним двадцятирічним сном, який вперто сниться, і ніяк не може він в ньому, в цім сні снів, прокинутися.

Але понад усе ненавидів старий, а можливо, справді єдиний живий комуніст в Українській Державі, церкву, попів, і все, що тілько з оцим пов’язане. Те, що там забирало в нього життя, тут уже додавало сил і наснаги: з жахом великим, здавалося іноді, що людина здатна жити не тільки хлібом чи любов’ю, але за рахунок поїдання самої себе гідрою виняткової зненависти.

Не знаю чому, не долюблював він Ісуса Христа і всього, з Ним пов’язаного, страшно. Найбільшим же щастям уважав Петрович, вичитавши про се, або про те, що «натворили» всілякі священники різних вкраїнських священств, обсмоктувати це потім за столом у монотонному нікому вже з ближніх не цікавому монолозі. Слова говорив він при тому такі жахливі, що Люді повсякчас таки здавалося, що небо, навіть якби його насправді і не було, має усе-таки розверзнутися і покарати так її безбожника чоловіка, що мало не покажеться.
- О, диви, Люд, обікрали! Га-га-га, таки попи народ пообкрадали! Диви, чорний як чорт, будь ти проклят, а туди ж - у попи! – ревів Дніпро під час відомої банківської справи з капіталовкладчиками та Сандеєм.
- Диви, скоти, лізуть воду святить – будуть, Люд, по червонцю воду на базарі продавать чи ні, га? Я їх знаю! Ех, немає на них Сталіна, - скрушно відгукувався Петрович, вже переглядаючи постери газет з Водохрещею. Дійшло до того, що навіть Леоніда Ілліча Брєжнєва, за яким спочатку плакав увесь цивілізований світ, а тепер і півнецивілізованого третього світу згадують його епоху як добу імператора Августа, предтечі нашого Августа Джануковіча, не шанував падлєц-Петрович з однієї-єдиної причини: якось той випив із попами, і те фото з часом потрапило в друк, де його наш затятий антисеміт і застав.
Але кого вже ненавидів Дніпро Петрович і справді по-чорному, так це саме тих із своїх екс-знайомих, які, повіривши в викупну жертву Ісуса Христа, почали й собі відвідувати богослужіння й церкви, не надіючись тілько на людей.

Петрович же ні на що, крім людей, та й то із певною розкраскою їх індіанських пик, не надіявся і не сподівався надіятися ніколи. Але от в великодні ночі, як тільки люди в Україні почали ходити до церкви так масово, як колись на Першотравень, ніяк не міг заснути Дніпр Петрович: лють клекотіла в ті миті в ньому тільки їй самій відомим чорним клекотом.
Якимось боком душі розуміючи, що не сплячи в сю ніч, він в такий спосіб начебто вітає Бога, Якого не визнає, Петрович взяв за моду напередодні Великодня купувати сильнодіючі снодійні. Однак снодійні допомагали мало, а шкодили здоровлю подекуди добряче: якось пасхального ранку, зачувши серцем недобре, Люда викликала швидку. І чоловіка, який уже почав-було заглиблюватися в кому, а язичницький Харон почав уже наближатися до цього червоного гладіатора на човні, ледь відкачали.
- Чо, старік самоубійца, што лі? – перепитав здивований санітар, дізнавшись, яку дозу прийняв Петрович під Пасху. – Ну, я панімаю, маладиє – у ніх кров іграєт, а етот што, с ума сашол – сколька кальос накатіть?
Певною мірою, Петрович дійсно з’їхав з глузду, але, як виявилося, то було ще далеко не останнє випробування, вготоване Богом своєму затятому недругу. Тому що одного

Останні події

20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
16.06.2025|23:44
Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
16.06.2025|16:24
«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
12.06.2025|12:16
«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
07.06.2025|14:54
Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
06.06.2025|19:48
У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
03.06.2025|12:21
У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
03.06.2025|07:14
Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
03.06.2025|07:10
Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям

Партнери