
Електронна бібліотека/Поезія
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
Кальдерона.
[9] Аврора за римською міфологією богиня світанку. Паллада (Афіна Паллада) – одна з головних давньогрецьких богинь, що уособлювала воєнні перемоги (у римлян – Мінерва). Флора – римська богиня рослинності, цвітіння та юності.
[10] Фалес з Мілета в Малій Азії (бл. 624-547 р. до н.е.) – давньогрецький філософ, автор цілого ряду відкриттів в арифметиці, геометрії та астрономії. Евклід з Мегари (бл. 450-бл. 374 р. до н.е.) – давньогрецький філософ, послідовник Сократа. Розвивав і поєднував його вчення про добро з вченням Парменіда Елейського про незмінну сутність світу.
[11] Тімант (IV ст. до н.е.) – давньогрецький живописець; йому належить відома картина “Жертвоприношення Іфігенії”. Лісіпп – видатний давньогрецький скульптор другої половини IV ст. до н.е. Був придворним скульптором Александра Македонського.
[12] Очевидно йдеться про Луція Аннея Сенеку (бл. 4 р. до н.е.-65 р. н.е.), уродженця Кордови, римського філософа, широко знаного на Піренейському півострові. В Іспанії його ім’ям віддавна наділяли митців і мислителів, звідси й популярні за часів Кальдерона вислови “іспанський Сенека”, “наш Сенека” тощо.
[13] Атлантами Басиліо називає Астольфо і Естрелью, яким збирається передати королівську владу. Атлант (грецька міфологія) – велетень, який за наказом Зевса тримав на собі небо.
[14] Рядки з романсеро Луїса де Гонгори (1561-1627) “Своє лічили проміння…” (1614).
[15] Астрея – дочка Зевсі і Феміди, богиня справедливості. Надавши це ім’я Росаурі, автор виправдовує її ризиковані вчинки й діяння.
[16] Фенікс, за міфологією давніх фінікійців, єгиптян та інших народів, – чарівний птах, який, проживши кілька сотень років, спалював себе і потім відроджувався в попелі молодим. Тут автор говорить про неминуче повторення в повсякденному житті всіляких нещасть і злигоднів, що їх належить постійно переборювати людям.
[17] Ікар – герой всесвітньо відомого міфу, який необачно наблизився до сонця на крилах, зроблених з пір’я, і впав у море, коли проміння розтопило віск, що скріплював пір’я. Кальдеронів Кларін, як завжди, обертає на жарт свої лихі пригоди, називаючи Ікаром слугу, якого Сехисмундо кинув у море.
[18] Улюблена сентенція Кальдерона, дослівно запозичена з його ауто “Великий театр світу”.
[19] Також один із найпопулярніших серед іспанців монологів з п’єс Кальдерона. Сехисмундо усвідомлює себе як особистість і осмислює свою роль у житті країни. Це моральне переродження із звіра в людину являє собою кульмінацію твору. В монолозі відбито бунтарство духу, після чого стає зрозумілим і виправданим повстання народу.
[20] В іспанській літературі щиголь, як і соловей, вже давно став звичним поетичним символом.
[21] Неїд, Непий. - В оригіналі гра слів, яку неможливо відтворити іншою мовою. Автор використовує співзвучність в іспанській транскрипції імена грецького філософа Нікомеда (Nicomedes) і назви Нісенського собору (Niceno) з дієсловами comer (обідати) і cenar (вечеряти) та заперечної частки ni. Цей каламбур можна розшифрувати так “Вдень я не обідаю, ввечері – не вечеряю”.
[22] Натяк на “новий стиль” у літочисленні, що запровадив 1582 р. папа Григорій ХІІІ, т.зв. “григоріанський календар”.
[23] Беллона – в римській міфологій богиня війни. Сонце – тут король Басиліо.
[24] Цей опис коня є не що інше, як жартівлива парафраза “серйозних” і вишуканих картин, які незрідка зустрічаються в поетів “витонченого стилю” та і в самого Кальдерона.
[25] Тобто в перевтіленнях, описаних в поемі “Метаморфози” римського поета Публія Овідія Назона (43 р. до н.е.-18 р. н.е.).
[26] Тут поєднано епізоди з трьох міфів про Зевса, Європу, Леду і Данаю, в яких Зевс оволодів красунями у вигляді бика, лебедя і золотого дощу.
[27] Алюзія на легенду, переказану у другій книзі “Енеїди” Публія Вергілія Марона (70-19 р. до н.е.), за якою, після здобуття греками Трої, Еней утік з троянцями, покинувши свій вояцький обладунок. Це місце в п’єсі слід розуміти так Троя – мати, батько – Еней, зброя – запорука повернення зганьбленої честі.
[28] Римський імператор Клавдій Цезар Нерон (37-68 р.), ім’я якого стало символом жорстокості, за давніми переказами, з усмішкою спостерігав пожежу в Римі, щоб згодом описати у своїх віршах це жахливе видовище.
Останні події
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі