Електронна бібліотека/Поезія

Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Завантажити

Кальдерона.
[9] Аврора за римською міфологією богиня світанку. Паллада (Афіна Паллада) – одна з головних давньогрецьких богинь, що уособлювала воєнні перемоги (у римлян – Мінерва). Флора – римська богиня рослинності, цвітіння та юності.
[10] Фалес з Мілета в Малій Азії (бл. 624-547 р. до н.е.) – давньогрецький філософ, автор цілого ряду відкриттів в арифметиці, геометрії та астрономії. Евклід з Мегари (бл. 450-бл. 374 р. до н.е.) – давньогрецький філософ, послідовник Сократа. Розвивав і поєднував його вчення про добро з вченням Парменіда Елейського про незмінну сутність світу.
[11] Тімант (IV ст. до н.е.) – давньогрецький живописець; йому належить відома картина “Жертвоприношення Іфігенії”. Лісіпп – видатний давньогрецький скульптор другої половини IV ст. до н.е. Був придворним скульптором Александра Македонського.
[12] Очевидно йдеться про Луція Аннея Сенеку (бл. 4 р. до н.е.-65 р. н.е.), уродженця Кордови, римського філософа, широко знаного на Піренейському півострові. В Іспанії його ім’ям віддавна наділяли митців і мислителів, звідси й популярні за часів Кальдерона вислови “іспанський Сенека”, “наш Сенека” тощо.
[13] Атлантами Басиліо називає Астольфо і Естрелью, яким збирається передати королівську владу. Атлант (грецька міфологія) – велетень, який за наказом Зевса тримав на собі небо.
[14] Рядки з романсеро Луїса де Гонгори (1561-1627) “Своє лічили проміння…” (1614).
[15] Астрея – дочка Зевсі і Феміди, богиня справедливості. Надавши це ім’я Росаурі, автор виправдовує її ризиковані вчинки й діяння.
[16] Фенікс, за міфологією давніх фінікійців, єгиптян та інших народів, – чарівний птах, який, проживши кілька сотень років, спалював себе і потім відроджувався в попелі молодим. Тут автор говорить про неминуче повторення в повсякденному житті всіляких нещасть і злигоднів, що їх належить постійно переборювати людям.
[17] Ікар – герой всесвітньо відомого міфу, який необачно наблизився до сонця на крилах, зроблених з пір’я, і впав у море, коли проміння розтопило віск, що скріплював пір’я. Кальдеронів Кларін, як завжди, обертає на жарт свої лихі пригоди, називаючи Ікаром слугу, якого Сехисмундо кинув у море.
[18] Улюблена сентенція Кальдерона, дослівно запозичена з його ауто “Великий театр світу”.
[19] Також один із найпопулярніших серед іспанців монологів з п’єс Кальдерона. Сехисмундо усвідомлює себе як особистість і осмислює свою роль у житті країни. Це моральне переродження із звіра в людину являє собою кульмінацію твору. В монолозі відбито бунтарство духу, після чого стає зрозумілим і виправданим повстання народу.
[20] В іспанській літературі щиголь, як і соловей, вже давно став звичним поетичним символом.
[21] Неїд, Непий. - В оригіналі гра слів, яку неможливо відтворити іншою мовою. Автор використовує співзвучність в іспанській транскрипції імена грецького філософа Нікомеда (Nicomedes) і назви Нісенського собору (Niceno) з дієсловами comer (обідати) і cenar (вечеряти) та заперечної частки ni. Цей каламбур можна розшифрувати так “Вдень я не обідаю, ввечері – не вечеряю”.
[22] Натяк на “новий стиль” у літочисленні, що запровадив 1582 р. папа Григорій ХІІІ, т.зв. “григоріанський календар”.
[23] Беллона – в римській міфологій богиня війни. Сонце – тут король Басиліо.
[24] Цей опис коня є не що інше, як жартівлива парафраза “серйозних” і вишуканих картин, які незрідка зустрічаються в поетів “витонченого стилю” та і в самого Кальдерона.
[25] Тобто в перевтіленнях, описаних в поемі “Метаморфози” римського поета Публія Овідія Назона (43 р. до н.е.-18 р. н.е.).
[26] Тут поєднано епізоди з трьох міфів про Зевса, Європу, Леду і Данаю, в яких Зевс оволодів красунями у вигляді бика, лебедя і золотого дощу.
[27] Алюзія на легенду, переказану у другій книзі “Енеїди” Публія Вергілія Марона (70-19 р. до н.е.), за якою, після здобуття греками Трої, Еней утік з троянцями, покинувши свій вояцький обладунок. Це місце в п’єсі слід розуміти так Троя – мати, батько – Еней, зброя – запорука повернення зганьбленої честі.
[28] Римський імператор Клавдій Цезар Нерон (37-68 р.), ім’я якого стало символом жорстокості, за давніми переказами, з усмішкою спостерігав пожежу в Римі, щоб згодом описати у своїх віршах це жахливе видовище.

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі


Партнери