Завантажити

вагався,
Вбить хотів його, коли
Сехисмундо кинувсь клятий
Вже мені життя відняти,
І з’явився він, незлий,
Ризикуючи собою,
На мій захист зразу став
І відвагу показав
Разом з волею міцною.
Як же я (це зваж тепер ти!),
За життя душею вдячний,
Вб’ю того, хто, необачний,
Сам не дав мені померти
Так ділю між двох турботу
І прихильність, мучусь завше,
Бо життя тобі я дав же
І від нього взяв достоту.
Бути з ким і йти до кого
Так тобі я, прав не прав,
Зобов’язаний, бо дав,
А йому, що взяв від нього.
Мою душу розривають
Почуття тривожні всує,
Бо я той, який рятує,
Як і той, кого спасають.

Росаура
Я скажу, бо не сліпа,
Що для мужа (слід це знати!)
Благородством буде дати,
Взяти - то ж уже ганьба.
І, це правило прийнявши,
Ви з ним квити, далебі,
Бо, якщо життя тобі
Він подарував, то я вже
Узяла його від тебе;
Значить, на шляхетний чин
Я тебе веду, а він
Підбиває до ганьби.
Він тебе образив, отже,
Зобов’язаний мені ти,
Він тобі те дав, мій світе,
Що від тебе маю гоже
Таким чином врятувати
Мусиш честь мою, бо стільки
Вища я за нього, скільки
Вище дати, ніж узяти.

Клотальдо
Той шляхетність виявляє
Доброчинну, хто дає,
Тим-то й той, хто дістає,
Також вдячним бути має.
І, якщо я дати годний,
Чесне маючи ім’я,
То нехай же буду я
Вдячний, як і благородний.
Коли зміг я вдячним стати,
Щедрим будучи, то прямо
Знов скажу я, що так само
Чесно дати, як і взяти.

Росаура
Я життя взяла від тебе,
Даючи його сказав ти
Мені щире слово правди, -
Не життя то, а ганеба,
Коли честь в образі. Ні,
В тебе не взяла нічого,
Адже не життя, як строго,
Те, що ти вже дав мені.
Тож, як хочеш щедрим стати
Перед тим, як вдячним бути
(Це ж від тебе тут почуте!),
То повинен дарувати
Сам життя мені; явля
Дар у щедрості себе.
Щедрим будь, прошу тебе, -
Вдячним будеш опісля.

Клотальдо
Думку цю твою вагому
Поділяю й віддаю
Я тобі як дар свою
Всю маєтність, щоб потому
Ти, Росауро, жила
Десь в обителі священній,
Бо лиш там у час мерзенний
Можна скритися від зла.
Тож, коли розор без краю,
В королівстві чвари й горе,
Я, шляхетний, моя зоре,
Тут їх множить не бажаю.
Вибір мій один в цю скруту, -
Королівству вірний я,
Щедрість лиш тобі моя;
Вдячним я Астольфо буду.
А твій вибір Будь догадьком,
Вибирай між них обох,
Більш не вдію, свідок Бог,
Хоч і був би твоїм батьком.

Росаура
Я б цього вже не стерпіла,
Якби батьком ти мені
Був; а так не серджусь, ні.

Клотальдо
Тож скажи, що ти рішила

Росаура
Вбити герцога.

Клотальдо
І єсть
В тебе, що вітця не знала,
Ця хоробрість небувала

Росаура
Так.

Клотальдо
Що ж надихає

Росаура
Честь.

Клотальдо
Глянь, Астольфо буде ось...

Росаура
Проти цього я мов скеля.

Клотальдо
... твій король і муж Естрельї.

Росаура
Бог не дасть, щоб це збулось!

Клотальдо
Це безумство.

Росаура
Припускаю.

Клотальдо
З ним борися.

Росаура
Не борюсь.

Клотальдо
Все утратиш...

Росаура
Не боюсь.

Клотальдо
... і життя, і честь.

Росаура
Я знаю.

Клотальдо
Чого прагнеш

Росаура
Смерті.

Клотальдо
Будь
Мудра, це ганьба.

Росаура
Це честь.

Клотальдо
Тут нема відваги.

Росаура
Єсть.

Клотальдо
Це відчай.

Росаура
Це гнів, це лють.

Клотальдо
Чи є засіб, що здолає
Пристрасть цю сліпу

Росаура
Нема.

Клотальдо
Хто з тобою

Росаура
Я сама.

Клотальдо
Чи тут вихід є

Росаура
Немає.

Клотальдо
Зваж, коли якимось чином...

Росаура
Я інакше згину - й край.
(Виходить)

Клотальдо
Якщо йдеш на смерть, стривай,
Дочко, й ми удвох загинем.
(Виходить)

Поле битви.


Сцена дев’ята
Входить Сехисмундо, вдягнутий в звірину шкуру; солдати в бойовому марші; Кларін. Б’ють барабани.

Сехисмундо
Аби мене в дерзаннях
Побачив Рим доби тріумфів ранніх,
О, як радів би гордий,
Що пощастило взріть йому когорти,
Коли за кличем звіра,
Чия висока в пориваннях віра,
На бій ідуть солдати,
З ним ладні й небосхил завоювати!
Та цей політ ми знизим,
Душе моя; не стане так сюрпризом
Цей успіх, бо страшуся,
Аби не втратить враз, коли проснуся,
Усе раніш набуте,
Нам слід уже збагнути
Що менше ми жадаєм,
То й менше мучимось, коли втрачаєм.

Звучить кларнет.

Кларін
Глянь, на коні буланім24
(Його намалювати прийшла пора нам
В моїм оповіданні),
Видніє карта світу в осіянні,
Адже земля - це тіло,
Вогонь - то серце, що затріпотіло,
Дихання

читати