Завантажити

На перепаді весни і літа,

На перекаті життя ріки

Твої роки і мої роки,

Мов птахи, що в руках не зігріті,

Раптом випурхнули з руки.

Ми не летіли кудись у вирій,

Хай і лило, і сікло навскіс,

Та ніхто не побачив сліз.

Може їх поглинали вії,

Суховії, а може злість.

Наші роки, наче скривджені діти,

Наче зацькований звір, що не спить.

Де те серце, болить – не болить?

Ми не можемо ще розлюбити,

Та не годні уже й любить.

На перегонах життя і смерті

На перемогу життя не став.

Не роби ні боргів ні застав.

Наші ро́ки, тенетами сперті,

Мов застелений ряскою став…

1993 р

читати