Завантажити

знепритомнів од голоду, і перо випало з моїх рук. Коли я прийшов до тями і розплющив очі...
Я составляв закони. Я пропонував їх вождям мого народу на затвердження.
Я пропоную план саду. Мене провалили. Виступаю па пленумі комсомолу. Мене слухають. Потім закон приймають, тільки я щоб не думав багато про себе.
— Я мрійник. Я реконструюю місто перший. Я провідник — (2-го травня). Обком-інтурист. Розмови. Мости. Озеро. Сади. Місто. Площі. Принципи забудови. Закони для села. Для школи. Для батьків. Основна моя пристрасть — етична. Перебудовую в уяві світ. Не сплю ночі. Картини шумлять в голові, проносяться одна за одну краща й величніша. Міг усе. На все добре і розумне був здатний і готовий цілком. А бачив навколо себе дрібноту душевну й розумову. І ні на гріш смаку навколо.
Творець мусить любити життя й показувати, що воно прекрасне. Без нього люде б мали сумнів. Себто творець мусить писати... правду.
Сорадуйся і сострадай. Тільки через жалість, страждання людина зостається людиною, а не каменем з викарбуваннми на ньому письменами законів людських.
//Обов'язково в картині повинні бути археологи і розкопки.
Згадати і розписати докладно цю унікальну Кам'яну Могилу, і ніч розмов, і як доісторичний учений ловив мені вночі раків теж доісторичним способом.
Докладно описати. Порівняти, як мій дід-чарівник ловив рибу.
Археологи потрібні як носії призми часу.//
//Виступала молода вірменська поетеса. Прекрасний, гідний подиву виступ. Я буквально зачарований цією промовою. “Це нове начало”. Узнати її ім'я і адресу і обов'язково написати листа.//
//—Та нічого, ну що ви, їй-богу, на мою думку, все в абсолютному порядку. Шкода тільки, що час марно гине.
— Не час гине, а ми.//
— Дуже інтересно. Хоча в мене є кілька аргументів, якими я хотів би обгрунтувати протилежну точку погляду. Ви дозволите?
— Прошу.
— Почну з того, що ви говорили неприпустимії дурниці взагалі...
//Багато говорите про щастя. Щастя, щастя... Є речі набагато значніші, ніж щастя, набагато глибші і, якщо хочете знати, набагато достовірніші.//
У нього так довго не було успіху, що він постарів, зів'яв і зробився некрасивим. Для красоти потрібно щастя, потрібна гармонія:
у фізичних насолодах,
у здійсненні бажань,
в сприятливій роботі.
//Нерозумно і пошло було б ненавидіти і “розвінчувати” Гоголя за “Листування з друзями”, що викликало лист Бєлінського.//
ПРО ЛЮДЕЙ
слід судити з того, в чім вони мали успіх, а не з того, в чім вони зазнали невдачі.
Боєць і з хибами все-таки боєць, а муха без хиб — всього лише бездоганна муха.
//Перетворення прароди в Китаї,, зібрвтя яомери журналів, книги.
Природа Індії в оковах. Розтагінева земля. Америка.
“Людство загине від пустелі, рано чи ино їй судилося покрити мертвим саваном усю земну кулю. Земля стане царством посухи. Таке є її фатальне нркречення. І главний фактор в утворенні пустелі—людина”.//
(Буржуназна наука)
Діалог про вдячних нащадків. Проспівавши Солюв: 1. велеві....
2. Темніє. Паотшпсв поснули. На існавах чи просто на землі під небом. Починає мінятися небо. Свиться сон.
Під час сну проїжджають машини чи хтось підходить і спиняється втаюча тоявсно: “Куди звертати?”” Підходить не один, а двоє чи троє, щоб дати можливість вести паралельні діалогв надореневам між собою і “сил між собою.
3. Один з плотників — закаяодавець- і пророк. Колидуб.
4. Другий — Кола. Товченик. Нечитайло.
5. Один — зовсім, юдлігок. Почував в сей всі 'таланти, які тільки в ва світі.
6. Третій — практична людина” Не любвіь ніяких нриявів почуттів. Любить, щоб усе було- так, як едви.
Соловьи, соловьи, не тревожьте солдат,
— Пусть солдаты немного поспят.
Сю теню сшиахгаь мої плотники під кінець одної дії вечорами весною швд співв солов'я.. Потім: они.
Неодмінно скористати в напливах.
Переглянути для цього “Прощай, Америко!” і, можливо, звідти взяти епізод.
//Приїзд на Каховку делегатів Америки, Індії, Китаю.
1. Дійові особи можуть ешдкунатися з допомогою радіоапаратів. Таким чином, можна обійняти кілька точок. Каховка — Тершиня або Заворіжжя — Керч.
2. Поїздка автомашиною по трасі Москва — Сімферополь.
3. Або літаком.
4. Над пустелями нашого південного сходу і, можливо, і інших країн.//
//Коли президент Академії наук О. М. Несмеянов читав свою імпровізовану доповідь про “точки росту”, які лежать завжди “десь між”, по краях иаук, я додумав:
і в поезії ми знаємо дуже яскравий приклад — Маяковський. Зумів же він мову поезії, газети, гасла і прози найсірішої об'єднати в новий сплав могутньої нової, нечуваної сили.
Це зрозумів Б. Агаяов.
Взагалі виступ Несмеянова був винятково топким і цікавим, що розкриває в ньому дуже обдаровану людину.//
Про стик далеких атомів.
//Довго дививсь Кравчина на роботу крокуючого екскаватора. Біля нього захоплені шепоти журналістів. Нарешті, коли його спитали: “Ну,

читати