
Електронна бібліотека/Проза
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
стріха, писателі кажуть, в ознакою міщанства, націоналізму.
— Дурниці. Солома в голові — ото міщанство чи дворянство, а стріха може бути всяка. Аби не протікала.
— Еге. У його, мабуть, грошей багато.
— Стріха не міщанська, а людська, якщо в в вас серце.
— Міщанська вона для міщанина, а для нас людська. Солома у них в голові. Солом'яне серце і блудлива холодна душа.
— Красива.
— Тю, лихо його забери! Вже в соломі націоналізм завівся.
КИТАЙ
ЗУСТРІЧІ ТВОРЧІ
//Полетіли в Китай. Або прибула делегація китайських робітників і селян на Каховку.
Глибоко інтимна розмова українських, російських і китайських трудівників землі.
Трудівники землі.
Про ліси, про фруктові дерева...
41VIII [19]53
ПЕРСОНАЖІ “ХАТИ”
//Один з персонажів хоче, щоб у майбутньому було багато звіра в степу і птиці. Все хліб та хліб. Я хочу, щоб усе було.
Він мріє про майбутнє. Щоб було цікаво.
І щоб були хижі звірі.
Нічого. Ми виховаємо у них новий інстинкт — дружби до людини.
Досить хижацтва.//
//Неодмінний персонаж фільму — археолог. Може бути комедійним.
Введення археолога і археологічних досліджень у районі будівництва дасть змогу часових рішень у фільмі.//
//Краще, коли археологів буде два: один старий, як-от покійний професор Яворницький, другий молодий, який трохи іронічно дивиться на Яворницького. Це молодий учений, весь спрямований вперед, а не назад.
— Дивись назад, — це суть нашої нації.
— Дивись вперед, а то лишишся позаду, — і через минуле утверджуй майбутнє в сучасному.//
Т-ко недотепний. Він ніколи не міг захистити як слід свою думку, губився, говорив дурниці, — одне слово, справляв невигідне враження. “Знаходився” він щось через три-чотири години.
“ЗОЛОТІ ВОРОТА”
Се було звичайно дома. Тоді диспут продовжувався, відбувався ще раз. Ворогом була його дружина чи... Він вкладав їй в уста переконливі гострі аргументи проти себе, значно гостріші, ніж ті, з-за яких він потерпів фіаско, але зате і одповідав же він їй! Через годину од неї не оставалося цілої кісточки. І тільки тоді він заспокоювавсь, до нього верталася творча сила. Жінка се знала і терпіла.
Прославитись можна було колись надлюдським стражданням, пекельними муками чи диким злочинством.
Хто був славним через працю?
Назовіть мені одну душу за тисячу літ, що прославила би ся трудом праведним.
Нема такої селянської душі.
Труд був марним.
Шлунковим, рослинним.
Знайдіть бодай один пам'ятник щасливій людині. Ось пам'ятник людині, що вміла красиво й щасливо прожити життя.
Дивітесь на нього, нащадки! Нема такого...
181 VI [19]53 У вагоні
Народ народу подарував ріку. Тема для блискучого оповідаїшя або сценарію.
ЗОЛОТІ ВОРОТА
Золоті ворота в комунізм. Юнацтво мрів збудувати їх серед степу і щоб через них текли води Дніпра по стелах України.
ТАК ВОЮВАТИ, ЯК МИ
//Пам'ятайте тільки одне: так воювати, як ми воювали, і не снилось нроклятій вашій крамарській натурі.
І яе вмирали ви в битвах так, як умирали наші герої, і не перемагати вам ніколи так, як перемагали ми.
Такої міри любові до життя і подвигу, такої пристрасті перемоги не видавити вам із своїх крамарських душ і не купити ні за яке золото.
Що ваше золото? Які смішні і дурні ви сьогодні з вашим золотом.//
//— У нього слабе місце — вважати себе важною перселою.
— Він піднявся все ж до високої посади.
— Так, але ж і ящірка не гірше за орла досягає найвищих гірських верховин.
— Господи, це неможливо.//
ДО ДРУГОГО СПОРУ
//Заходи для врятування народу і держави не завжди лишаються однаковими.
“Сама доброчинність стає пороком, коли застосовують її помилково”.//
23/VІII [19]53
Журнал “Нейшнл перентс тічер” — про систему виховання в США. “Все, чого потребує країна, — це люди, які будуть вбивати інтих для того, аби вижити самим”.
“Капіталісти володіють школами і університетами на правах приватної власності, подібно до того, як володіють вони банками, валютою, пресою”.
Готування до війни, до нищеяня.., штучно створений психоз небезпеки і т. ін.
Пригадати всю “Прощай, Америко!” і статтю в “Новом времени”.
Епізоди в літаку
//— Хочете писати про майбутнє? Приїжджайте до нас на будівництво і розкажіть людям про те, що буде через... років.
Коли закінчилось це дивне оповідання про те, яким буде степ через п'ятнадцять літ, молодий хлопець зітхнув і, дивлячись у далину, спитав:
— А яким стану я в той час?//
//— Навіщо ти написав те-то і те-то? Лдже цього ще нема.
— Це наукова фантастика.//
//Великі будови — це кульмінаційні вишки нашого господарства.//
//Треба написати п'ять оповідань.
Від мрії Леніна до гігантського сучасного — майбутнього.
Народи нашої країни пройшли уже гігантським шлях.
Полезахисні зони — ліси комунізму.
Новий пейзаж комунізму — це краса майбутнього, і в цій красі краса наших душ, нас, як
Останні події
- 02.05.2025|13:48В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
- 01.05.2025|16:51V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
- 01.05.2025|10:38В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
- 30.04.2025|09:36Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
- 29.04.2025|12:10Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
- 29.04.2025|11:27«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
- 29.04.2025|11:24Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
- 29.04.2025|11:15Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата