Електронна бібліотека/Епос

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити
« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

тепер». [...]
«Завзята боротьба! - сказав Роланд.
Я засурмлю, Великий Карл почує».
А Олівер «Не рицарське це діло!
Коли я радив, ти протививсь, друже.
Коли б тут був король, він спас би нас;
А так йому в докір це годі брати.
Клянусь тобі на бороду оцю
Коли сестричку Альду ще побачу,
Не обійме її твоя рука!»
131
«І відки ж гнів цей» - запитав Роланд.
А він йому «Твоя це, друже, справа.
В розумного хоробрість не шалена,
Розсудок важить більше, ніж завзяття.
Твоя це легкодушність вбила франків.
Вже Карл із них не буде мати слуг.
Коли б мене ти слухав був, вернувся б
Володар наш і був би наш цей бій;
І був би наш Марсіль або поляг би.
А так побила нас твоя відвага,
В пригоді Карлу нам уже не бути,
І рицарем тобі не бути більше!
Ти згинеш! Францію чекає сором.
І нас і дружби нашої не стане.
Прийде розлука, поки ніч настане».
132
Коли почув цей спір архієпископ,
Вколов коня острогами зі злота,
Став коло них і взявся їх корити
«Гей, пане мій, Роланде, Олівере,
Лишіть цю сварку, дуже вас молю я.
Тут Оліфант нам вже не допоможе,
Та все ще, мабуть, краще засурмити,
Бо прийде Карл і зможе відомстити,
Не вернеться додому ворог радим.
А скоро наші франки, зсівши з коней,
Побачать нас порубаних на кусні,
Вони у домовини покладуть нас,
Вони заплачуть з туги-жалю ревно
І поховають по монастирях, -
Не їстимуть нас пси, вовки і свині».
«Ви добре кажете», - сказав Роланд.
133
Узяв Роланд рукою Оліфанта,
Приклав його до уст і як заграв,
Відбивсь об гори голос, залунав,
На тридцять миль навкруг пішов луною.
Почув це Карл, почула вся дружина.
«Це наші б'ються десь!» - сказав король.
А Ганелон ось тут і зауважив
«Скажи це інший хто, дурне сказав би».
134
Заграв Роланд так болісно й могутньо,
Так жалісно заграв на Оліфанті,
Що з уст його пішла червона кров,
А в голові виски аж затріщали.
А так далеко голос залунав,
Що серед гір почув його король,
Почув князь Найм, почули франки всі.
І каже Карл «Я ріг Роланда чую.
Коли Роланд сурмить, то він в бою!»
А Ганелон «Який тут, - каже, - бій!
Старий ти вже, давно сивоволосий,
А скажеш що, так наче ця дитина.
Та ж знаєш ти Роландову пиху.
І як це Бог його не покарає....
Було й зайців, ганяючи, сурмить,
А зараз він із перами жартує...
І де є той, щоб мірявсь з ним у полі!
Тож далі, рицарі, чого пристали
Далеко до Великої Землі!»
135-136
Тече в Роланда кров червона з уст,
Болять з напруги втомлені виски -
Він смутно-тужно гра на Оліфанті.
Це чує Карл і чують франки всі.
«Протяжний голос цей!» - говорить Карл.
А Найм йому «Це граф в розпуці грає.
Що боротьба там, я це добре знаю.
Втаїти рад це лиш Роландів зрадник.
До зброї ж, пане, хай твій клич лунає!
Спіши, спасай свій благородний рід!
Чи чуєш, як Роланд в розпуці грає»
Казав заграти в сурми наш володар.
Всі франки зсіли з коней; всі беруть
Шоломи, панцирі й мечі у злоті,
Міцні щити й кріпкі списи сталеві,
Червоні, білі й сині прапори.
А там на бойових сідають коней.
Вдаряючи острогами щосили,
Один із одним нишком говорили
«Роланда б нам застати ще живим,
Ото рубати будемо всі з ним!»
На жаль, дарма, бо вибрались запізно!
Карл, зрозумівши, що Ганелон зрадив, велить закувати його в ланцюги, а сам з військом спішить на допомогу Роланду.
140
Глядить Роланд на гори та низи,
Їх трупом вкрили Франції сини.
Він бачить їх і плаче рицар добрий
«Хай вам заплатить Бог, пани барони!
Нехай він душі ваші прийме в рай!
Над вас васалів кращих не було!
Ви довгий час мені служили вірно,
Багато світу Карлові здобули.
Французька земле, любая країно,
Зробило горе з тебе вже руїну.
За мене мерли ви, пани барони,
А я не міг вам дати оборони!
Гей, Олівере, брате, я з тобою!
Я з туги вмру, коли в бою не згину,
Ходімо разом битись, друже мій!»
142-143
Всяк знав, що тут пощади не зазнає,
То ж бивсь хоробро, бився до загину.
Тут кожний франк, як лев кидався в бій,
Тут і Марсіль поводивсь по-геройськи.
Острогами як слід вколов коня,
Що звавсь Геньон, і вдарив на Бевона,
Що в Белні та Діжоні держить скиптр;
Розбивши щит і панцир з нього здерши,
Його убив мечем, а за хвилину
Іворія з Іваном порубав,
А з ними теж Джерарда з Руссілону.
Тут граф Роланд надбіг на оборону.
«Побий же Бог тебе, - гукнув невірі,
За друзів всіх моїх, за друзів щирих!
А на прощання ось тобі удар,
Щоб тямив, мавре, як мій меч зоветься».
Гей! Як ударить граф, - недаром рицар,
Вмить праву руку відколов Марсілю,
І вслід за тим зарізав Джюрфалея
Русявого Марсілевого сина.
Невірні в крик «Спаси нас, Магомете!
Спасіть, боги, нас! Карлу відомстіть!
Це ж він наслав на нас отих гультяїв,
Що згинуть, а не вступляться по волі.
Мерщій втікаймо!» - кажуть.
Однак тут на допомогу Марсілю прийшов його дядько - володар Ефіопії з п'ятнадцятитисячним військом чорних воїнів-негрів.
145
Глядять невірні франків дуже мало;
Їм зараз легше,

« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

Останні події

30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса


Партнери