Електронна бібліотека/Епос

Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити
« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

події відбуваються вже у столиці Франції Ахен. На Карла нападають ведмідь і леопард, але несподівано з'являється дужий пес, який вступає у відчайдушну боротьбу з кровожерливими хижаками. Карл прокинувся, так і не дізнавшись, хто переміг у смертельній битві.
58
Минулась ніч; ось зайнялась зоря.
Володар їде гордо на коні
Посеред військ і бачним водить оком.
«Мої пани барони, - каже Карл,
Чи бачите міжгір'я це Кажіть же
Кому лишатись поза нами з військом»
«Роландові! - говорить Ганелон.
Та ж хоробрішого нема вже в тебе».
Вчув це король, поглянув грізним оком
Та й так промовив «З тебе справжній чорт;
Та й вічний гнів вселивсь в твоєму тілі.
А хто ж передню поведе дружину»
А Ганелон «Одж'єр, наш датський рицар!
Бо й хто ж з баронів справиться з цим краще»
59-64
Коли почув про вибір граф Роланд,
Промовив він, як рицарю пристало
«Тобі, мій батьку, лиш любов я винен
За те, що вибір твій упав на мене.
Зате ж пан Франції, Великий Карл,
Не втратить, - зараз це сказати можу».
Коли почув про вибір граф Роланд,
У гніві так промовив до вітчима
«Ей, боягузе кепської породи!
То ти гадав собі, що може в мене
Так рукавиця випаде із рук,
Як перед Карлом випала у тебе»
«Володарю, - сказав барон Роланд,
Дай лук мені, що держиш у руці!
Докір, надіюсь, не впаде на мене,
Що випав він мені на землю з рук,
Як рукавиця в графа Ганелона!»
Схилив, понурив голову володар;
Він гладить бороду, він крутить вус,
В очах не в силі приховати сліз.
До себе зве Роланда наш володар
«Мій любий графе, - каже, - знаєш що
Тобі я лишу половину війська.
Бери його, безпечний будеш з ним».
«Цього не вчиню, - каже граф, - хай Бог
Поб'є мене, як скривджу кров свою.
Візьму лиш двадцять тисяч бравих франків.
Міжгір'ям ти coбі безпечно йди,
Нікого, поки я живу, не бійся».
Сів на коня хоро6рий граф Роланд...
За ним іде товариш Олівер,
Іде Джерін і сміливий Джер'єр.
За ними Берандж'єр, Отон, Самсон,
Старенький Ансеїс; іде за ними
І рицарський Джерард із Руссілону,
І Енджельєр, відважний вождь гасконський.
Прийшов сюди Турпін архієпископ.
«Піду і я, - говорить граф Готьє, -
Роланд мій пан, Роланда не покину!»
Всіх двадцять тисяч рицарів зібралось.
Роланд зі своїм загоном залишився в Ронсевальській ущелині, а франкські війська пішли далі. Карл їхав, журячись і розмірковуючи про зловісний сон. Він передчуває, що Ганелон неспроста запропонував Роланда у сторожу. А тим часом король Марсіль збирає трьохсоттисячне військо і, вславивши Магомета, вирушає за франками. Невдовзі сарацини бачать прапори Роландового двадцятитисячного загону і поспішають озброїтися.
На кожнім з них є сарацинський панцир,
Здебільшого у Сарагосі кутий,
У кожного шолом тугий, потрійний,
Сталевий меч - вієнська славна сталь,
Порядний щит і валентійський спис,
Червоні, білі й сині хоругви.
Всі зсіли з мулів і з парадних коней,
В густих рядах всі на воєнних їдуть.
Був ясний день, світило пишно сонце.
Його промінням блискотіла зброя.
Щоб краще йти, в роги заграли й в сурми;
Пішла така луна, що й франки чують.
«Здається, друже, - каже Олівер,
Що з сарацином випаде нам битись».
«Дай боже, - відповів йому Роланд,
Постояти нам тут за короля!
За свого пана треба наразитись
На всю біду, на спеку і мороз,
А хоч би душу й тіло положити.
Хай кожний лиш глядить, щоб добре бив.
Щоб злих пісень про нас не заспівали.
За нами правда, за невірним зрада.
Я злого прикладу не дам нікому».
81-82
Став Олівер на шпилечку гори,
Докладно бачить він іспанське царство,
Докладно бачить хмари сарацинів.
Горять шоломи злотом-самоцвітом,
Вогнем сталеві панцирі блискочуть,
Поблискують щити й списи зловіщо,
А прапорів і годі полічити.
Така їх сила-безліч там була,
Що Олівер аж сам забувся з дива.
Стривожений вернувся він до франків,
Прийшов до них і все їм розповів.
«Так много, - каже Олівер, - невірних,
Як я їх бачив, не узрить ніхто.
Сто тисяч буде щитоносців там,
А всі в шоломах, в панцирах блискучих;
Блищать у них мечі й списи сталеві,
Жде січа нас, якої не було.
Нехай вас Бог кріпить, пани барони!
Щоб не побили нас, держімся поля!»
Тут франки «Горе боягузам всім!
Хоча б іти на явну смерть, ходім!»
83-85
«Поганців много, - каже Олівер,
А наших франків, бачу, мало дуже.
Гей, засурми хіба, Роланде-друже!
Почує Карл і вернеться тепер».
На те Роланд «Не мудро б я зробив;
В солодкій Франції позбувся б слави.
Велю щосил рубати Дюрандалем,
Хоч би по злоту ручку кров'ю сплив.
На горе зрадники в цей яр увійдуть.
Ручуся вам, їх жде нехибна смерть».
«Гей, засурми на Оліфанті, друже!
Почує Карл і вернеться ще з військом».
На те Роланд «Хай Бог мене боронить,
Щоб я свій рід неславою покрив,
Щоб сорому я Франції набавив!
Ні, я волю рубати Дюрандалем,
Оцим мечем, що тут при боці висить;
Побачите, це вістря кров сполоще.
На лихо постягалися поганці;
Ручуся вам, усіх зустріне смерть!»
«Гей, засурми

« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

Останні події

11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus


Партнери