Електронна бібліотека/Проза

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити
« 1 2 3 4 5 6 7 »

якось згладилося, вони ніби повністю притерлися, це вже було не те шалене кохання, а щось навіть більше схоже на дружбу, а точніше – типове життя сімейної пари після багатьох років шлюбу. Вони ніби визнали цей факт, змирилися і все стало трішки простіше, тепліше, душевніше. Мар'яна нарешті повністю повернулася до свого справжнього життя, з яким вона примирилася багато років тому, а з Максимом вони так разом і окремо водночас прожили останні чотири роки…


4

……. Головна проблема, над якою билася Мар'яна, полягала в тому, що після стількох років наполегливого тренування, вона все ще могла ВІДЧУВАТИ щось подібне до будь-кого, і навіть те, що Саша була дівчиною, лякало значно менше. Може тому, що Мар'яна всерйоз над цим не замислювалася, а може їй було справді байдуже. Серед її досить непоганих знайомих була парочка дівчат, які багато років жили разом – милі такі дівчатка, так ніжно кохали одна одну. А ще було кілька знайомих, в минулому яких можна було знайти пікантні бісексуальні подробиці. Однак Мар'яну це ніколи навіть не інтригувало, можливо це було пов'язано з її неприязню до жінок, яка підступно закралася в дитинстві, а можливо просто не виникало гострої потреби, однак вона жодного разу навіть не цілувалася з дівчиною по-справжньому (що в наш час, в принципі, стало однією із найзвичайнісіньких речей). І лише одного разу, коли їй було років п'ятнадцять Мар'яна відчула щось віддалено схоже на бажання це зробити – вони з найкращою подружкою на якесь свято свого провінційного містечка випили аж по дві пляшки «Бренді-коли» і не на жарт сп'яніли. Подружка на ім'я Оксана була не те щоб гарною, однак мала досить екзотичну зовнішність – великі карі очі, широчезні губи і ніс та надзвичайно кучеряве волосся, якби її і так смаглява шкіра була трішки темнішою, вона б однозначно була вилитою мулаткою. В дитинстві за цей набір генів їй діставалося чимало жартів та підйобувань з боку одноліток, однак з часом ця середземноморська квітка потроху розпустилася і своїм тропічним ароматом почала шалено вабити чоловіків різного віку, які перетворювалися на безпорадних комах. Оксана дуже швидко зрозуміла переваги своєї зовнішності та владу, яку це давало їй, а тому почала одягати ще коротші спіднички, безбожно виляти стегнами та диявольськи стріляти очима в будь-яку потенційну жертву. Дивно, але це не вбило міцну дружбу між Оксаною та Мар'яною, хоча в порівнянні з такої кокеткою остання і виглядала абсолютно сірою мишкою на яку ніхто не звертав увагу. Ще більш дивно, що Мар'яну такий стан речей абсолютно влаштовував, адже їй навіть в п'ятнадцять років не хотілося «позажигати» з хлопчиками, не тому, що вони її взагалі не цікавили, просто в усіх них вона бачила занадто багато вад, які просто не залишали шансів «запасти» на них. Тож все було чудово, і лише того звичайного теплого святкового вечора, коли Оксана, яка перебувала в середньому ступені сп'яніння, міцно обійняла Мар'яну і поклала їй голову на плече, та подивилася на пухкі губи, які знаходилися так близько і несподівано подумала: «Цікаво, які вони на смак, невже приємні, може спробувати?». Але вона відразу ж дала собі відповідь і навіть здригнулася, не від відрази, але від якогось неприємного глибокого відчуття, яке в той момент вона так і не змогла оформити в подобу чіткої думки - «Бренді-кола» ж бо хилила на сон.
Найбільше ж Мар'яну відштовхувала істеричність, характерна практично всім особинам жіночої статі. «Навіть один ПМС витримати проблематично, а то терпіти аж два! А ще усі пов'язані з цим перепади настрою та бажань, усі їх метання з одного полюсу на інший, ця їх клята непостійність! Ні, це занадто!». Мар'яні, дуже стриманій і самодисциплінованій, з потужним внутрішнім стрижнем волі, взагалі було складно уявити умови за яких вона б позбулася своєї давньої відрази до особин з нестабільною психікою та схильністю до недолугих драматичних побутових міні-вистав. Особливо ж її дратували чоловіки з подібними тенденціями. Вони траплялися їй кілька разів, про що Мар'яна завжди згадувала з неприємним здриганням. Вони вважали себе творчими особистостями, вільними митцями і дозволяли собі вчинки, ніби то притаманні цим поняттям. Таких Мар'яна вважала підарасами (не плутати з сексуальною орієнтацією), відшивала відразу і в доволі різкій формі, адже навіщо їй був чоловік, який в істериці бив би посуд на кухні через те, що вона ніби то не розуміє його тонкої мереживної душевної конструкції?
Однак попри всі ці переконання та, здавалося б не дуже вдалий гомо еротичний епізод, Мар'яна все ж могла зрозуміти лезбійок, вона була переконана, що ними в першу чергу рухають почуття, бажання кохати, а відтак вважала їх абсолютно нормальними людьми і ніколи не зарікалася ні від чого подібного. Це все була теорія і навіть тоді, після надзвичайно сильного враження, яке справила на неї Саша, Мар'яна не сприймала це як початок ЧОГОСЬ ТАКОГО, ні, це було інше. Це був чистий естетизм, як червоно-зелено-помаранчевий листочок, який падає на алею,

« 1 2 3 4 5 6 7 »

Останні події

30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса


Партнери