Електронна бібліотека/Проза

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити

те недбальство. Обов'язком коменданта є наглядати підвладних, і недуга його не виправдає. Я мусив аж з Бургаса гнатися, щоб обиду на невірних помстити, і сюди трудитися, ваша милість, пригадати його обов'язки. Лагодься, пашо, в дорогу, завтра вранці відпливаємо.
- Слава хай буде вашій милості, - говорив паша, кланяючись. - Ваше славне імення буде виписане пламенними буквами у сьомому небі пророка, а на землі останеться вічна дяка вашій милості від усього мусульманського світу.
- Подяка належиться Аллахові, не мені, але, ваша милість, не заговорюй і будь готовий в дорогу, де тебе жде нагорода в постаті шовкового шнурочка.
Ібрагім устав і хотів відходити. Тоді паша заступив йому дорогу і впав ниць на землю, повзучи до його ніг.
- Не губи мене, ваша милість, повік за тебе молитись буду.
- Молитись - то я сам буду за себе. Молитви негодяїв Аллах не приймає. Мені того мало, а вашій милості грозить шнурок...
Паша став стогнати і дрижав, мов у лихорадці.
- Я винагороджу всі труди вашої милості, лише не губи мене, а рятуй... я скажу по-нашому: скільки твої труди цінуєш?
- Скільки твоє життя варте?
- Тисячу цехінів дам зараз, - каже паша, підводячи очі вгору.
- Мало ти цінуєш своє життя. Коли воно так мало варте, то кращий для тебе шнурок. Я ціную його на п'ятнадцять тисяч.
Паша застогнав.
- Не маю стільки. Моя позиція тут не така світла, якби се здавалося.
- Не говори! Те, що ти річно недоплатиш своїм підвладним урядникам Високої Порти та жовнірам, приносить тобі гарний дохід. Козаки тобі також досить під-платили, заки ти заплющив очі, як перекрадалися...
- Нічого! Хай мене Аллах вб'є, коли брешу...
- То твоє діло, а мені таки п'ятнадцять тисяч давай, коли не хочеш за кілька днів помандрувати до геджени. Ти подумай, що ці гроші не підуть для мене. Треба і великому візирові, і султанським достойникам чимало перекинути, щоб діло зам'яти. Без бакшишу, як знаєш, у нас нічого не робиться.
- Не можу стільки, - стогнав паша.
- То надійся шовкового шнурочка. Він такий ніжненький, що шиї тобі не подряпає.
- Змилуйся, не губи мене, дам десять...
- Ні одного менше, я знаю, хто скільки вартий, знаю наших людей.
- Дам дванадцять...
- Торгуєшся, мов за козу на базарі. Або давай зараз, а ні, то тебе беру на корабель, - говорив потурнак грізно,
- Аллах, хай буде мені ласкавий, - простогнав паша, встаючи з землі. Узяв ключ і пішов до скрині, що тут стояла, і став вибирати гроші з мішечками.
Ібрагім прикликав одного з своїх людей і приказав по-турецьки перечислити гроші та винести на корабель.
- Це його милість дає до Високої Порти зібрану дань; берегти мені цього скарбу добре, - каже Ібрагім до переодягнених козаків.
Козак вклонився по-турецькому і мовчки вийшов з грішми.
- От бачиш, що можеш, - каже Ібрагім, як козак відійшов. - Коби лише добра воля. З тими грішми прийдеться мені легше твоє діло в Царгороді придавити. Моє слово теж багато заважить. Для твого заспокоєння я подам звіт, що я тебе на підмогу зовсім не кликав.
Але я ще мушу заслужитися, бо я не хочу остатись на місці, а піти вище. Отож, коли тебе не потребую вже вести в Царгород, то я загадав ще одним ділом для Високої Порти прислужитися. Тепер, коли поталанило знищити козацький флот, хочу доконати решти. Знаю від бранців, що на Варну пішли майже всі козацькі сили. На Січі осталось трохи. Тепер найкраща пора піти Дніпровим лиманом на Січ і задавити решту. До помочі прикличу татар. Висилаю зараз гінця до перекопського мурзи, щоб зібрав усі сили, які має, і йшов до мене . А коли Аллах допоможе мені у цьому благородному ділі, - потурнак підвів очі вгору і так завернув, що аж білки попідходили, - тоді не мине мене ласка падишаха і візирство.
Паша дививсь на нього з великою злістю і побажав йому зломання шиї на першому ступні.
- Тепер слухай мене, пашо! Давай мені всі твої, судна, які маєш, під мої прикази. Мені треба більшої сили на кожний припадок... Козаки множаться, мов саранча, і не знаю, скільки їх тепер на Січі може бути...
- Я, ваша милість, суден дати не можу, без приказу з Царгорода...
- Ні? - крикнув люто потурнак. - Так, добре. Я завертаю до Царгорода, як задумав перше, але і тебе повезу в кайданах.
- А мої гроші?
- Чи тобі заложило, що не чув, що ті гроші - то дань, яку ти для Великої Порти зібрав і відсилаєш? Я говорив голосно до мого підчиненого, і він це засвідкує, де буде треба, коли б тобі захотілось мене оклеветати. Ти не з дурним граєш...
Паша побачив, що цього диявола не перехитрить.
- Хай станеться воля Аллаха, бери, ваша милість, судна, яких тобі треба...
- От бачиш! Та цього мало. На суднах щоб була гармата, муніція і добра обслуга... Усе має бути ще сьогодні готове до відпливу, завтра дуже рано рушаємо. Прикажи поспускати поперечні ланцюги з води, щоб завтра не гаятись...
- Там ланцюгів нема...
- Так?! То ти навіть і цього не зробив, що з Царгорода строго було наказано? Вибачай, але таке

Останні події

01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»


Партнери