
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Конні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Події
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
У видавництві “Риби на даху” в українському перекладі виходить книжка «Матуся – домівка» французької авторки Аврори Петі.
Це ніжна й глибока історія про перший рік життя немовляти, від народження і до перших кроків. Але ми часто забуваємо про те, що народження дитини означає і народження матері. Аврора Петі надзвичайно елегантно нагадує нам про це. Французька авторка та ілюстраторка розповідає не тільки про перший рік життя очима самого малюка, але й також, неначе між рядками, про становлення жінки як матері.
На перший погляд, це книжка для найменших малят до двох років, однак її глибокий підтекст і точні візуальні метафори промовляють і до дорослих.
Готові подивитися на матусю очима немовляти? Кожна сторінка звучить як дитяча пісенька або колискова і описує, що для маляти означає мама: "Матуся — це як..."
Ось матусині руки утворюють затишний простір-гніздечко, в якому можна сховатися. А ось вони здіймають тебе на вершину гори, з якої все навколо виглядає таким маленьким. “Матуся — пейзаж” — вигини матері, що спить на траві, повторюють форми гір у далечині. “Вона — мій льодяник” — маля досліджує маму усіма рецепторами, навіть на смак.
Однак цю книгу не можна назвати сентиментальною і занадто солодкою завдяки яскравим кольорам, жвавим лініям та гумору, що приховується в декораціях та виразах облич. Це реальна історія дорослішання і формування прив’язаності, в якій є місце і для неймовірного щастя, і для втоми від рутинного побуту, і для піднесеності швидкоплинних зворушливих миттєвостей.
Про авторку
Аврора Петі народилася у 1981 році, закінчила Школу декоративного мистецтва у Страсбурзі у 2006 році й увійшла до нового покоління французьких ілюстраторів. Вона пише та ілюструє дитячі книги, створює ілюстрації для газет і журналів, а також іноді займається оформленням театральних постановок. Авторка живе в Нанті й виховує двох дітей.
Історія книжки
Ідея книги-картинки прийшла Аврорі Петі під час першої вагітності. Авторка відчула сильну внутрішню потребу малювати й занотовувати моменти зростання малюка, щоб зафіксувати цю захопливу подорож, протягом якої малюк стрімко дорослішає, проходячи усі важливі етапи розвитку.
“Це також спосіб закарбувати в часі швидкоплинні моменти”, — пояснює Аврора в інтерв´ю на радіо “Європа 1”, — вже у перші місяці, коли ви тільки знайомитеся зі своєю дитиною, ви усвідомлюєте: моменти, які ви щойно пережили, одразу зникають. Усе відбувається занадто швидко, ми не можемо зупинити час. Я думаю, що створення книги про цей період допомогло мені пережити його спокійніше і впевненіше”.
Про кольорові рішення і дизайн книжки
Створюючи дитячі книги, Аврора Петі насамперед планує, як розташовуватимуться текст та ілюстрації. Авторка ретельно продумує, хто говорить, чию точку зору потрібно ілюструвати, хто, як і звідки дивиться, що бачить персонаж. Такий підхід ніби “зсередини картинки” допоміг відтворити досвід першого року на кожній сторінці через призму бачення малюка, який щоразу ніби “фіксує” власний світ у конкретний момент життя.
Раніше Аврора Петі ілюструвала книги олівцями, а останніми роками працює з цифровими кольорами. Художниця надає перевагу кольорам і відтінкам Pantone, які не можна отримати за допомогою традиційних технік друку.
“Матуся – домівка” — неонова книга, яка фантастично поєднує флуоресцентний жовтий і рожевий кольори. Це робить її схожою на інтерактивну іграшку і перетворює на об’єкт для гри і дослідження для найменших.
Визнання книжки
Книжка “Une maman, c’est comme une maison” стала знаковою: вона була перекладена 15 мовами, адаптована у форматі виставки, що подорожує Китаєм, і стала однією з найулюбленіших книжок про материнство.
Винагороди
У 2019 році “Матуся – домівка” отримала престижну французьку літературну премію Millepages як найкраща дитяча книжка.
У березні 2021 року The Times оголосила англійський переклад книги “A Mother is a House” дитячою книжкою тижня.
Для кого ця книжка?
Смішна й зворушлива книга-картинка Аврори Петі рекомендується не лише для затишного читання батьків малюкам. Її також можна подарувати вагітній жінці або молодій матусі. Це чудовий подарунок на День матері, адже книжка-картинка допомагає ніби зупинити час і побачити у звичних миттєвостях щось дуже важливе. Матуся — це як домівка, яку ми зберігаємо всередині все життя.
Коментар психологині й видавчині
Одна з основ здорового дитинства — формування безпечної прив’язаності. Це складний процес зростання, в якому відбувається протистояння двох потреб — прагнення близькості (бути разом) і автономії (бути собою).
Аврора Петі у своїй книзі з поетичною художністю відображає та гармонізує це протистояння. Вона дає важливе послання: ти можеш бути собою і віддалятися від мене, ти можеш йти своїм шляхом, зберігаючи нашу близькість.
Авторка через ланцюжок тонких візуальних образів показує, як трансформується цей зв’язок з буквальної присутності матері на символічну, коли матуся стає домівкою, яку ми зберігаємо у серці все життя.
Це дуже важливе повідомлення, яке має отримати кожна дитина для здорового розвитку. Саме тому “Матуся – домівка” стала must have вибором до друку у видавництві психологічних книг “Риби на даху”.
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем