1. Мирослав Дочинець. «Многії літа. Благії літа»



Невеличке видання - всього 145 сторінок, це - заповіти ста чотирьохлітнього карпатського мудреця Андрія Ворона.

В дуже стислій формі - тезово він ділиться своїми правилами життя. Вони прості і зрозумілі, перевірені часом і життям столітнього чоловіка. Андрій Ворон розповідає про те, як і що потрібно їсти; скільки води необхідно вживати і як відпочивати; як ставитися до ближніх своїх і як боротися із неприємностями. Навряд чи карпатський мудрець чув про Стівена Кові і про його 7 навичок високоефективних людей. Але у Ворона також присутня сімка: 7 благ; 7 головних речей, яких треба навчитися; 7 заповітних страв та 7 заповітних рідин. Словом, аби Андрій Ворон жив не в Карпатах, а у США, його поради давно б вже принесли солідні статки. Хоча, як каже мудрець, грошей дається у житті стільки, скільки людині потрібно.  

Мирослав Дочинець. Многії літа. Благії літа. Ужгород: Карпатська вежа, 2011. - 143 с.  

2. Надійка Гербіш. «Теплі історії до кави»

У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.

Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.

Надійка Гербіш. "Теплі історії до кави". Брайт Стар Паблішинг, 2012. - 168 с.

3. Андрій Кокотюха. «Червоний»

Їм закидають масові вбивства вчителів. бандерівцям місце в ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти в таборах ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув`язнених злодіїв.

Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте серед овіяних легендою!

"Хтось не повірить, але все описане автором має документальну основу - аж до того, як сцепслужба ловила повстанського ватажка "на жінку". Або те, що у 1950-х роках у радянських таборах Півночі діяла розгалужена підпільна націоналістична мережа. Або те, що за збирання фактів про повстанців у 70-х потрапляли в "дурку", - написав у передмові до книги журналіст Вахтанг Кіпіані. 

Роман отримав спеціальну відзнаку за найкращий історико-патріотичний твір Міжнародного літературного конкурсу "-2012".Коронація слова

Андрій Кокотюха. Червоний. Харків: КСД, 2012. - 320 с.

4. Юрій Винничук. «Танго смерті»

«Танго смерті» - це роман про Львів 30-их років. У творі йдеться про долю чотирьох повстанських родин: української, німецької, польської і єврейської.
Манеру Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літератур. Але манера письма у цьому романі - це також і новий Винничук із захоплючим сюжетом, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця «Танга смерті», яке виконували в´язні Янівського концтабору у Львові. Це книга, яку мовби не читаєш, а живеш у ній.

Юрій Винничук. Танго смерті. Харків: Фоліо, 2012. - 379 с.

5. Макс Кідрук. «Бот»

Головний герой книги - звичайний українець, молодий київський програміст, що працює над розробкою ігрових ботів. Спокусившись на великі гроші, хлопець відправляється у віддалену лабораторію, де стає одним з членів міжнародної наукової групи. Але, замість обіцяних тисяч доларів, він отримує смертельні пригоди. Боти, яких йому треба зупинити, це нанороботи, що вирвалися з-під контролю. Їм до вподоби смак людської плоті...

«Бот» - це перший український технотрилер, гостросюжетний роман, в якому поєднуються сучасні технології, людська психологія та чисто голлівудський «екшн». Події в книзі вигадані, проте все решта - місця, природні об´єкти, техніка, зброя, фізіологічні особливості живих організмів і т.п. - цілком реальне. Майстерно описані технічні деталі роблять роман небувало реалістичним. 

Під час роботи над романом автора консулювали кандидат наук з хімії, лікар-фізіолог та психіатр. Всі технології, описані в романі, існують насправді. Щоб розібратись з ними, письменник опрацював близько сотні наукових статей, що стосуються нанотехнологій, мікробіології та людського мозку.

Події відбуваються в пустелі Атакама, Чилі.

Реалістичності книзі додають авторські фотографії цієї пустелі, зроблені у 2009 році, а також схеми, карти місцевості, де відбуваються основні події, та 3D-малюнки, що не просто ілюструють текст, а є частиною сюжету.

Макс Кідрук. Бот. КСД, 2012. - 480 с.

6. Ірена Карпа. «З роси, з води і з калабані»

Роман «З роси, з води і з калабані» Ірена Карпанаписала у стилі мемуарів зірки, за яку жоден літературний негр не взявся б писати автобіографію. Тож тепер вона все має робити сама: попри глянцеві обкладинки, попри спалахи софітів Карпа запрошує читачів до свого раю з ковбасами замість райських кущів. У новій книжці вона тішитиме шанувальників своєї творчості  безкомпромісністю дитячих спогадів (З роси...), бентежитиме картинами підсвідомості, які не навідували навіть Сальвадора Далі (...з води), зваблюватиме приватними розмовами в богемному середовищі (...і з калабані).

Прочитавши «З роси, з води і з калабані» зіркова телеведуча Катя Осадча зазначила про роман наступне: «Карпу необхідно читати - її жвава, жива мова, гострий гумор та небанальні образи стануть бальзамом на душу для тих, хто скучив за актуальним українським словом. Влучна і щира, вона запрошує до світу своїх героїв, які геть усі здаються тобі добре знайомими з дитинства». А лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський підмітив схожість свого дитинства з Карпиним: «У нас з Іренкою ніби й різниця у віці трохи є, і відстань між нашими рідними містами десь із 300 кілометрів, мабуть, і жив я значно ближче до поліщуків, ніж до гуцулів... А читаю оці її кумедні історії - і немов про своє дитинство читаю».

Ірена Карпа. З роси, з води і з калабані. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2012. - 320 с.

7. Михайло Пантич. «Якщо це любов»

Збірка «Якщо це любов» відомого сербського письменника Михайла Пантича - один із кращих зразків його творчості. Перед читачем постають епізоди життя мешканців Нового Белграда, будні, звичайний плин яких порушує неочікувана, раптова або така, що причаїлася десь у глибині душі, - любов, яка нікуди не зникає, навіть якщо люди розлучаються. Для кожного з персонажів це поняття має свій зміст, але ніхто з них, мабуть, не зміг би пояснити - що ж це таке, любов...

Михайло Пантич. Якщо це любов. К.: Темпора, 2012.

8. Мирослав Дочинець. «Вічник»

Це - сповідь великої душі, документ мудрого серця. Це не просто опис виняткової долі незвичайної людини. Це - подарунок долі для того, хто запитує себе: «Хто я, звідки я, для чого я? І куди я йду?» Це письмо допоможе віднайти себе й укріпить у великому Переході з нічого у щось.  

Мирослав Дочинець. «Вічник». Ужгород. Карпатська вежа, 2011. - 284 с.   

9. Віктор Суворов. «Кузькіна мать»

Віктор Суворов (Володимир Різун) - письменник, історик, дослідник, у минулому - розвідник, капітан ГРУ. Автор історичних бестселерів «Криголам», «Акваріум», «День "М"». Ворог Радянського Союзу, заочно засуджений до розстрілу. Персона нон ґрата в пострадянських країнах. 
Книга «Кузькіна мать» розкриває тему Карибської кризи - ядерного протистояння Радянського Союзу та США, яке мало не поставило крапку у розвитку людської цивілізації. «Кузькіна мать» - це не тільки крилатий вислів Хрущова, це ще й назва 50-мільйонної ядерної бомби, яку Радянський Союз підірвав на Новій Землі, щоб залякати імперіалістів. Яка стала головним інструментом блефу Радянського Союзу у так званій „гонці" озброєнь.
Несподіваний погляд на події, живий фірмовий «суворовський» стиль, сміливість у поглядах - все те, до чого звикли шанувальники Суворова, ви побачите у новій книжці.

Віктор Суворов. Кузькіна мать. К.: Зелений пес, 2012. - 360 с.

10. Оксана Забужко. «З мапи, книг і людей»

Нову книжку відомої письменниці складають вибрані есе з доробку останніх дванадцяти років, об´єднані темою культурного простору довкола нас.

На «мапі» Оксани Забужко позначено книжки, людей, місця, міста, фільми, вистави, які - з-поміж інших, - мали формативний вплив на долю авторки і які одночасно можуть слугувати своєрідним культурним маркером для збірного портрета сучасного українського інтелектуала. Розповідь від першої особи, тонко переплетений жанровий мікст мемуару, рецензії, біографії, філософського роздуму та культурологічної розвідки зроблять цю книжку привабливою для всіх, хто має смак до вдумливого читання.

Оксана Забужко. З мапи книг і людей. Книги ХХІ. 2012, - 376 с.