За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади, Італії, Польщі та Сербії. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи з РФ.

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» представлено 10 наукових досліджень:

1. Вадим Ададуров, монографія «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» Т.1, (Україна).
2. Вадим Ададуров, монографія «Наполеоніда" на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття» (Україна).
3. Віктор Гаркавко, «Про хліб наш насущний наука» (Україна).
4. Іоанна Ґетка, монографія  «На зорі модерності. Руськомовне василіянське книгодрукування XVIII століття (Польща).
5. Богдан  Гудь, монографія «Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.» (Україна).
6. Богдан М. Пунько, посібник «Міжнародний бізнес» (Україна).
7. Богдан М. Пунько, монографія«Антифілософія політики» (Україна).
8. Володимир Сергійчук, монографія «Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства» (Україна).
9. Ірина Чугаєва, монографія«Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?» (Україна).
10. Авторський колектив під керівництвом Володимира Голіни, монографія «Громадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвід» (Україна).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» представлено 17 наукових досліджень:

1. Марія Грація Бартоліні, монографія «Пізнай самого себе». Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди (Італія).
2. Сергій Біленький, монографія «Imperial Urbanism in the Borderlands» (Канада).
3. Галина Волощук, монографія  «Художнє мислення Уляни Краченко» (Україна).
4. Світлана Гірняк, монографія «Соціолект галицької інтелігенції у формуванні норм української літературної мови (кінець ХІХ – початок ХХ століття)» (Україна).
5. Віктор Давидюк, монографія «Зачароване Полісся» (Україна).
6. Степан Давимука  та Лариса Купчинська, «Український книжковий знак ХІХ-ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки: у 3-х т.» (Україна).
7. Ганна Дидик-Меуш, монографія «Комбінаторика в українській мові XVI-XVII ст. Теорія. Практика. Словник» (Україна).
8. Олександр Панченко, монографія «Український демократичний націоналізм в минулому, дії, персоналіях та історичній перспективі. – Постаті і портрети: ЗП (Середовище) УГВР – ОУН за кордоном. Нариси, статті, рефлексії, есе» (Україна).
9. Роман  Радович, монографія «Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси» (Україна).
10. Юліян Тамаш, «Гармонія ідентичностей» (Сербія).
11. Костянтин Тищенко, монографія «Долітописна мовна історія українців» (Україна).
12. Костянтин Тищенко, монографія  «Іншомовна історія українців: 2300 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах» (Україна).
13. Ольга  Царик, монографія «Формування культури писемного мовлення особистості в системі вітчизняної шкільної освіти другої половини ХХ ст.», у 2-х т. (Україна).
14. Алла Швець, монографія «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Україна).
15. Микола Шульський, монографія «Іван Вишенський в оцінці Івана Франка» (Україна).
16. Микола Шульський, «Іван Франко про життя і діяльність Маркіяна Шашкевича» (Україна).
17. Авторський колектив М. Чубайовська, Н. Омельченко, В. Синільник, курс українознавства для 1-4 класів  «Я люблю Україну» (Україна).

Наукові роботи, які було подано на здобуття премії, охоплюють 13 наукових дисциплін: історія, україністика, мовознавство, філософія, літературознавство, етнографія, ономастика,  мистецтвознавство, фольклористика, культурологія, педагогіка, політична економіка, право. Монографії написано п’ятьма мовами: українською, англійською, польською, сербською та російською.

Комітет премії розпочав формування номінаційних комітетів, які мають підтвердити відповідність поданих на конкурс монографій визначеним науковим дисциплінам. Вибрані роботи буде передано до Міжнародної експертної ради, яка відбере три найкращі монографії  у кожній з номінацій і передасть на розгляд до Міжнародного журі. Імена лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка буде оголошено 23 червня у Відні (Австрія). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра  – у Дрогобичі –  27 серпня, у день народження Івана Франка.

Нагадаємо, Міжнародна премія імені Івана Франка присуджується у двох номінаціях: «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» та «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук». Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком.

Лауреати премії попередніх років:

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар.

У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.