Видання складається із двох творів – «І мама ховала це у волосся» Сергія Жадана та «Одуванчики» Лади Лузіної. Як зізналися автори, єдине, що об’єднує ці тексти – палата № 7, куди потрапляють герої книжки.

Ідея видати одну книжку за авторства Лузіної та Жадана належить видавцеві – генеральному директору «Фоліо» Олександру Красовицькому. За словами останнього, він розраховує на комерційний успіх проекту.

- У політиці поєднання електоратів двох різних проектів не завжди дають позитивний ефект. У літературі ми ж спробуємо поєднати дві читацькі аудиторії – Сергія Жадана і Лади Лузіної. Як на мене, це – дуже цікавий експеримент. До речі, у нашому видавництві готується ще одна книжка, у якій буде поєднано тексти (щоправда, публіцистичні) двох різних авторів – Володимира Єшкілєва з Івано-Франківська та Володимира Павліва – зі Львова, - поділився Олександр Красовицький.

Лада Лузіна каже, що їй було дуже цікаво працювати з Сергієм Жаданом. «Це – літературний експеримент і я сподіваюсь, він буде успішним. Десь за півроку чи за рік можна буде вже підбити підсумки. А головне – зрозуміти, чи варто продовжувати робити спільні проекти», - заявила письменниця.

У героїв книги є реальні прототипи. У Лузіної, наприклад, це – одна із солісток гурту «Реал О», а у Жадана – «ті, хто живе з ним у Харкові». Співавтори кажуть, що у «Палаті № 7» немає ані містики, ані відьом. Все – із нашого життя.

Народний депутат України Олександра Кужель - за автографом до Лади Лузіної та Сергія Жадана

Сергій Жадан зізнався, що ідею написати текст виношував давно, але, якщо б не спільний проект з Ладою Лузіною, то навряд чи реалізував його.  

До слова, «І мама ховала це у волосся» Сергія Жадана вже перекладено російською та білоруською мовою. Незабаром текст має з’явитися у часописі «Новый мир».  

Книжку проілюструвала сама Лузіна. А от щодо обкладинки, то, як наголосив Жадан, у нього була гостра дискусія зі співавтором. «Лада пропонувала дуже радикальний варіант обкладинки. Я ж наполіг на своєму. Мій аргумент був наступним: Ладо, ця книжка потрапить до бібліотек, у тому числі – й шкільних». Яким був перший варіант обкладинки «Палати № 7» співавтори так і не зізналися.