Re: цензії

16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, Львів
Дух щемливого чекання
16.04.2026|Олексій Стельмах
Майбутнє приходить зненацька
15.04.2026|Михайло Жайворон
«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель України
Мандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
11.04.2026|Богдан Смоляк
Тутешні час і люди
11.04.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
До себе приходимо з рідними
09.04.2026|Анастасія Борисюк
Сонце заходить, та не згасає
08.04.2026|Маргарита Падій
А хто сказав, що наш світ є істинним, реальним?
Бунт проти розуму як антиспоживацький протест
07.04.2026|Віктор Вербич
Ігор Павлюк: «Біль любові. Дивний біль»
Головна\Події\Нагороди

Події

27.02.2020|14:16|Буквоїд

Тарас Прохасько отримав Шевченківську премію за книжку, яка вийшла у Meridian Czernowitz

Стали відомі результати Національної премії України імені Тараса Шевченка-2020. У номінації «Література» переможцями стали: Тарас Прохаськозі збіркою есеїв«Так, але…» та Маріанна Кіяновськаз книгою поезій «Бабин Яр. Голосами».

Збірка есеїстики «Так, але…» побачила світ у 2019 році у Meridian Czernowitz.За словами видавця, президента Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослава Померанцева, ця книга не проста, вона з секретом. «Окрім Тараса, над нею працювала команда митців та менеджерів. Спеціально до цієї книжки київська художниця Олена Придувалова написала серію картин – великих та малих. Керівником візуальної частини стала відома продюсерка та кураторка мистецьких проєктів Тетяна Швед-Безкоровайна. Літературний редактор книжки – Олександр Бойченко, відповідальна редакторка – директорка Meridian Czernowitz Євгенія Лопата».

Про що книжка Тараса Прохаська «Так, але…»? Вона про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

17.04.2026|09:16
Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
15.04.2026|18:40
Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
15.04.2026|18:25
В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
11.04.2026|09:11
Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
11.04.2026|08:58
Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
07.04.2026|11:14
Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
07.04.2026|11:06
Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
06.04.2026|11:08
Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності
06.04.2026|10:40
Україна на Брюссельському книжковому ярмарку: дискусії, переклади та боротьба за європейські полиці
03.04.2026|09:24
Кулінарія як мова та стратегія: у Відні презентували книгу Вероніки Чекалюк «Tasty Communication»


Партнери