Re: цензії

08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зазирнути в задзеркалля
06.10.2025|Ігор Зіньчук
Цікаві історії звичайних слів
28.09.2025|Петро Гармасій
Перестати боятися…
24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професор
Прихисток душі
24.09.2025|Михайло Жайворон
Патріотизм у розстрільному списку
14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. Дніпро
За якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
Головна\Події\Нагороди

Події

27.02.2020|14:16|Буквоїд

Тарас Прохасько отримав Шевченківську премію за книжку, яка вийшла у Meridian Czernowitz

Стали відомі результати Національної премії України імені Тараса Шевченка-2020. У номінації «Література» переможцями стали: Тарас Прохаськозі збіркою есеїв«Так, але…» та Маріанна Кіяновськаз книгою поезій «Бабин Яр. Голосами».

Збірка есеїстики «Так, але…» побачила світ у 2019 році у Meridian Czernowitz.За словами видавця, президента Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослава Померанцева, ця книга не проста, вона з секретом. «Окрім Тараса, над нею працювала команда митців та менеджерів. Спеціально до цієї книжки київська художниця Олена Придувалова написала серію картин – великих та малих. Керівником візуальної частини стала відома продюсерка та кураторка мистецьких проєктів Тетяна Швед-Безкоровайна. Літературний редактор книжки – Олександр Бойченко, відповідальна редакторка – директорка Meridian Czernowitz Євгенія Лопата».

Про що книжка Тараса Прохаська «Так, але…»? Вона про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

09.10.2025|19:19
Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
07.10.2025|17:37
“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
06.10.2025|15:47
«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
06.10.2025|15:34
Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні
03.10.2025|10:47
В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
03.10.2025|10:44
Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
30.09.2025|19:02
Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
30.09.2025|18:58
Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
29.09.2025|09:04
Я матір попросив: – ось тут мене вроди!
29.09.2025|09:01
Що читають українські діти: ТОПи видавництва «Ранок» на «Книжковій країні»


Партнери