- Яким був рік, що минає для книжкового ринку?

- Стало явно менше цікавих нових книжок. Деякі видавництва, що спеціалізувалися на якісній літературі, збавили оберти. Очевидно, саме це називається словом «падіння». Але серед того, що таки вийшло, було чимало класних речей. Згадати хоч би роман Оксани Забужко, тритомник Григорія Гусейнова, «Ворошиловград» Сергія Жадана, нову книжку «Кайфологія» поета-двотисячника Павла Коробчука, одночасно іронічну і сентиментальну повість «Дрозофіла над томом Канта» Анатолія Дністрового, несподівану і цікаву антологію «Сновиди», де письменники переповідали свої сни або про сни... А особисто для мене як автора це був «рік відпочинку» - оскільки 2009 року в мене вийшло відразу три книги (з огляду на економічні тенденції, можна навіть сказати, що пощастило встигнути), то тепер у мене ніби така видавнича перерва: я компоную нову збірку поезії та починаю обмірковувати, де б її видати, та пишу нові оповідання.

- Який проект  був найбільш вдалим (невдалим)?

- З точки зору інформаційної висвітленості, уваги читачів і, припускаю, продажів, одним з найвдаліших проектів, мабуть, можна назвати «Повернення Ліни Костенко» - її творчий вечір, що перейшов в одразу дві книжки, котрі міцно посіли місця в топах і стали потужним інформаційним приводом. Тобто проект, звісно, вдалий, але це лише перевидання. «Заключним акордом» має стати вихід в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» прози Ліни Костенко, тоді й можна буде остаточно сказати, чи це «повернення», чи лише «флеш бек».

- Ваш особистий вибір: книга року-2010.

- «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко. Потужна, цікава і масштабна книга.