Про це він заявив у коментарі для порталу «Буквоїд». 

- Призначення, точніше - повернення Дмитра Табачника на посаду головного освітянина означає насамперед одне: Віктору Януковичу як єдиному, хто «рєшаєт вопроси» в Україні, абсолютно по цимбалах, що буде з освітою та наукою в нашій з вами країні. Виконуючий обов´язки голови держави (Янукович давно є таким, а не справжнім Президентом, бо національні інтереси України його не обходять) в буквальному розумінні цього слова не знає, що таке освіта і що він та його ближнє коло можуть з цього мати. Ті гроші, які в освітянській сфері може наколядувати і вже наколядував Табачник, іншим урядовцям не потрібні, не той масштаб. Табачник же дріб`язковий, йому цього цілком вистачить. Фактично йому віддали на відкуп Міносвіти, аби не плутався під ногами. 

В світлі останніх подій я не схильний думати, що Табачник - така вже «рука Москви». Швидше за все, він свою справу зробив і тепер нагадує мені своєю поведінкою группенфюрера Мюллера з літературного твору «Сімнадцять миттєвостей весни». Там Борман якось наголосив Штірліцу: «Мюллер всё время пытается сделать мне любезность. Это начинает надоедать». Тобто, за аналогією, Табачник як російський націоналіст в українському міністерстві освіти державу Росія насправді більше не цікавить, це відпрацьований матеріал, треба чогось новенького. Хоч Медведчука... Але самого Табачника сусідня держава цікавить, і то дуже - саме тому він всіма силами намагається робити в її бік реверанси - як Мюллер Борману напередодні краху. До нього влада просто звикла, і в світлі фізіологічного неприйняття змін його залишили на місці. 

Нарешті, це не узгодження з Москвою (хоча просто можуть лонгуватися давніші домовленості), а насамперед небажання «основної» влади робити хоча б щось для втіхи так званої опозиції. Адже навіть якби на місце Табачника посадили ще менш компетентну особу - хоча важко уявити когось некомпетентнішого, хіба раптом там опиниться Олесь Бузина, - все одно почнуться народні гуляння: мовляв, Табачник нарешті геть... Вийшло, як із можливим призначенням Ганни Герман на посаду міністра культури: культурі вже гірше не стане, як гірше освіті вже не буде. Дна досягнуто. Тому пропоную не вважати Табачника міністром, а вчителям прошу передати циганською поштою: якість освіти кожного учня в кожному класі залежить від його, вчителя, персональної громадянської позиції. Вказівки таких, як Табачник, можна просто не виконувати. За це не розстріляють.