На сайті «Главред» відбувся чат із письменницями Юлією та Оленою Чернінькими. Спілкуючись із читачами, вони розповіли про свій новий містичний роман, перспективи перекладу їхніх творів на російську мову, чим визначається письменницький успіх, та що українцям Сходу і Заходу потрібно для єдності. Крім того, сестри Черніньки запевнили, що майбутнє України є «квітучим та пахнючим».

Подаємо стенограму чату з письменницями.

bax:  Когда свои книги вы собираетесь презентовать публике? Есть какой-то график?

Сестри Чернінькі: Періодично ми це робимо у різних містах від Заходу до Сходу. :)

bax:  Что для вас литература? Деньги? Слава? Попытка самовыражения?

Сестри Чернінькі: Задоволення.

bax:  Кого из современных украинских писателей вы бы посоветовали почитать?

Сестри Чернінькі: Сергія Жадана, Сергія Руденка, Юрія Винничука, Галину Пагутяк. Насправді багато хороших письменників. Не будемо зараз усіх перелічувати.

jered:  Привіт! Прочитав книгу «Вілла Райські пташки». Чи неспадало вам на думку воскресити всіх героїв?

Сестри Чернінькі: Ні. Ми вдавалися до подібної практики під час роботи над попереднім романом «Хутір розбещених душ». Але там це було необхідно за авторським задумом. У «Віллі...» це не матиме сенсу.

Леонідович:  Чи Ваша сексуальна зовнішність не заважає бути письменницями? Адже склався вже давно такий стереотип, що письменниці мають бути у літах, в окулярах та з сивими пасмами?

Сестри Чернінькі: Часом заважає. Все залежить від адекватності людей, з якими ми спілкуємося. :)

Леонідович:  Чи пишете щось зараз? Якщо так – тоді що саме?

Сестри Чернінькі: Так, пишемо новий роман. Також містичний. :) Це – роздуми на тему: «А що було б, якби повернути життя назад?»

Куська:  Яка між вами різниця у віці? Чи ви завжди були дружні в дитинстві?
Сестри Чернінькі: Олена старша. На цьому і зупинимось. :) Сваримося дуже рідко. Приблизно на 20 хвилин часу.

Куська:  Як технічно ви пишете разом? Ви ділитеся, хто який розділ пише? Чи разом сидите і вигадуєте? Чи не сперечаєтесь одна з одною, коли пишете, щодо того, що саме і як писати? Взагалі чому виникла ідея писати разом, а не кожна окремо?

Сестри Чернінькі: У нас завжди спільні думки та ідеї. Спільні погляди на життя. Тому, мабуть, і пишеться гармонійно та легко. Часом пишемо один розділ разом. А часом у кожної свій окремий розділ. Коли вже сформувалась основна ідея, дуже важливо для нас вигадати назву та останнє речення. Це вже майже традиція. Приблизно як об новий корабель розбивають пляшку шампанського…

Леонідович:  Скільки часу займає у Вас написання одного роману?

Сестри Чернінькі: Як коли. «Хутір...» ми писали кілька років. «Віллу...» ми написали за рік. А от новий роман вписується у півроку.

Ліна К:  Запитання до Олени: Як почалося ваше захоплення фотографією? Чи ви десь навчалися на фотографа? Що найчастіше зараз фотографуєте у вашій студії?

Олена Чернінька: Я колись мріяла вступати в Академію мистецтв. Гарно малювала й хотіла стати дизайнером. Та батьки вирішили, що комерційна академія – це кращий для мене шлях. Після закінчення комерційного вузу ні дня не працювала за фахом. І з часом віднайшла себе, як художника, через фотографію. Фотографую тільки людей. Це дуже близька для мене тема. Дякую.

Йосипович:  Будут ли ваши книги переведены на русский язык?

Сестри Чернінькі: З часом хотілося б перекладатися на різні мови, на російську в тому числі.

Sim:  Чи плануєте ви і надалі писати разом? Чи все-таки з’являться твори кожної з вас окремо?

Сестри Чернінькі: Плануємо поки що бути тільки у тандемі. :)

Sim:  Чи будете ви на Медвіні? Чого чекаєте від цієї події?

Сестри Чернінькі: Так, будемо. Завтра, 11 листопада, о 15.00 на літературній кухні. Приходьте.

Sim:  Які враження залишилися від цьогорічного Львіського форуму?

Сестри Чернінькі: На цьогорічному Форумі у нас була презентація роману «Вілла Райські Пташки» та поетичної збірки «Колись давно, як ще дерева говорили», на яку наші шанувальники принесли море квітів. Тому враження залишились найсвітліші та найприємніші.

проня:  Чим ви заробляєте, крім письменництва? Де працюєте? Чи можна в україні жити виключно письменницькою діяльністю? Чи вірите ви, що вам це вдасться?

Сестри Чернінькі: Олена – фотограф, Юля – студентка факультету журналістики. Чи можна? Не знаємо, не пробували. Віримо!

проня:  Яким бачите майбутнє нашої держави?

Сестри Чернінькі: Квітучим та пахнючим. :)

danilka27:  Які теми, ідеї, герої здатні об’єднати українців Сходу і Заходу? Чи вони настільки різні, що спільного майбутнього у них немає? Як гадаєте?

Сестри Чернінькі: Спільне майбутнє в нас є вже. Бо ми об’єднані єдиною державою. Залишилося віднайти спільний здоровий глузд та побільше доброти в серці. Життя надто коротке, аби розтрачувати його на кусання один одного за «карк». :)

provokator:  Хто з сучасних українських політиків викликає у вас повагу? Якщо таких немає – поясніть чому саме?

Сестри Чернінькі: Усі без виключення. :)

yana_12:  Коли й чому ви востаннє сміялися до сліз?

Сестри Чернінькі: Досить таки часто. В день по кілька разів. :)

Костянтин:  Пані Юліє, пані Олено, вітаю. Скажіть, чим, на ваш погляд, крім любові читача, визначається успіх письменника – кількістю написаних книжок, тиражами, отриманими літературними нагородами тощо? Дякую за відповідь. Успіхів.

Сестри Чернінькі: Тільки любов читача. Або нелюбов. 50 на 50. Десь приблизно так.

Dara:  Елена, Юлия, добрый день! Поделитесь, пожалуйста, вашим мнением: в чем состоят основные проблемы украинской литературы, современных писателей? Почему чаще отдается предпочтение все же русским или зарубежным авторам? Не те темы, не те суждения? Или читатель ориентируется только на широко известные имена? Почему так? И что необходимо, чтобы переломить ситуацию? Благодарна за ваш ответ. Вдохновения вам, сил и светлого литературного будущего!

Сестри Чернінькі: Проблема, на наш погляд, у гонитві за модними віяннями та тенденціями. Письменник намагається подобатися та втиснутися у читацьку любов через політику, брутальні штучки тощо. А варто писати правду у класичній подачі. :) Але це виключно наша думка з цього приводу. Дякуємо! :)

Марічка:  У чому особливість літературної творчості сестер Черніньких? Що вас виділяє з ваших колег, робить несхожими на них? У чому ваша родзинка? Успіхів вам!

Сестри Чернінькі: Нашу особливість повинні бачити інші, а не ми самі. :) А подальше питання трошки не скромне. Як ми можемо сказати правду? :) Дякуємо. :)

klava:  1) Чи багато автобіографічного у ваших творах? Є якісь персонажі, яких ви писали з себе? 2) Чи зареєстровані ви у соцмережах? Маєте одну сторінку на двох чи окремі? 3) Чи завжди відповідаєте на листи ваших читачів і шанувальників? 4) Наскільки часто ви проводити зустірчі з читачами? Що дає письменнику подібне спілкування?

Сестри Чернінькі: 1) Немає. 2) Так. Окремі. 3) Завжди. 4) Переважно на презентаціях наших книг або на творчих вечорах. Подібне спілкування додає натхнення та окриляє. :)

Jerry:  Кто для вас кумиры в литературе?

Сестри Чернінькі: Нам подобається переважно класична література. Кумири – Моравіа, Булгаков, Ільф та Петров, Бальзак, Ремарк.

Китти:  Какие качества воспитывают в читателях ваши книги, в частности «Хутір розбещених душ»?

Сестри Чернінькі: Ми не ставили перед собою мети виховувати когось. Але кожна людина, маючи свій певний світогляд та життєвий досвід, зрозуміє текст настільки, наскільки вона може це зробити.

муза:  Не планируете ли вы экранизацию ваших произведений?

Сестри Чернінькі: Який солдат не хоче бути генералом? Звичайно, що плануємо. :)

timka-umka:  Доброго дня! Чи буде на Медвіні ваша автограф-сесія? В який день? О котрій годині?

Сестри Чернінькі: Автограф-сесії не буде. Але на Медвіні в нас завтра о 15.00 презентація на Літературній кухні. Приходьте, будемо раді побачити Вас.

Анна Цугай:  Як виходите з ситуації, коли маєте різне бачення подальшого розвитку сюжету того твору, над яким працюєте? Наскільки часто таке трапляється?

Сестри Чернінькі: На разі такого ще не траплялось. Тьфу-тьфу. :)

муза:  Будет ли в рамках Медвина проходить презентация ваших произведений? Если да – где и когда?

Сестри Чернінькі: На Медвіні в нас завтра о 15.00 презентація на Літературній кухні. Приходьте.

tankist:  Чи хотіли б ви, аби ваші твори вивчалися дітьми у школі? Так або ні – чому?

Сестри Чернінькі: На сьогоднішній день наші твори виключно для дорослих. А у майбутньому – буде видно.