Минулого року книгарня “Є” презентувала в Києві бук-трейлер. Одразу, не дотримавши інтриги, повідомимо – першим він не був, доволі якісні спроби створення відео-тізерів до книжкових проектів розпочалися в Україні ще два роки тому. Однак саме завдяки такому дещо урочистому представленню бук-трейлера зараз вперше тема відеоанонсування і необхідності додаткової, нетривальної популяризації книг з урахуванням вимог сучасного, розбещеного медіями, суспільства, стала обговорюватися публічно.
Історія питання
Book Trailer та Book Teaser – торгові марки та найменування продукції, що належать американській агенції "Circle of Seven Productions". Саме співробітниця агенції Шейла Кловер в 2002 році намацала золоту жилу, сказавши – “Якщо це працює з фільмами, то чому не має спрацювати з книжками?” Золотою в буквальному сенсі, а не лише в сенсі новаторства, жила стала, щоправда, лише у 2005 – зріст популярности ресурсів користувацького завантаження та перегляду відеофайлів приніс славу не лише тому першому трейлеру з 2002 року (створений він був за книгою Крістін Фіхан “Симфонія темряви” ), а й решті продукту  "Circle of Seven Productions". Не складно здогадатися, що вся ця геть не маленька контора спеціалізується дотепер лише на виготовленні бук-трейлерів, регулярно збирає нагороди в цій царині й непогано з цього живе. Погодьтеся, з позицій українського книжкового ринку та навкололітературного світу важко уявити, що відеопромоція книг може бути таким фінансово перспективним бізнесом, аж потребуватиме окремої професійної агенції для задоволення попиту рекламодавців.Зараз індустрія книжкових трейлерів, започаткована колись "Circle of Seven Productions", знаходиться на стадії стрімного розвитку. Існують конкурси, премії та тематичні посібники, присвячені виготовленню бук-трейлерів: так, американський School Library Journal нагороджує за кращі бук-трейлери не лише видавців і спеціалізовані агенції, а також читачів, котрі теж можуть знмати свої роботи і надсилати їх на конкурс. Одне з провідних британських видавництв Random house також проводить конкурс на найркщі буктрейлери серед студентів "National Film and Television School", що сприяє водночас і популяризації жанру як такого, і, безперечно піару самого видавництва. Можа, втім, говорити про те, що остаточні можливості такого інструменту просування, як бук-трейлер, поки що не розкриті на повну силу. По-перше, гнучкі межі жанру (бук-трейлер може виглядати як титроване слайд-шоу, аніматик, телевізійним рекламний ролик, музичний кліп за мотивами книги, а може – як повноцінне короткометражне кіно з власним сюжетом і повним зануренням в світ режисерького задуму) роблять його поліфункціональним і відкритим для нескінченного підлаштування під нові і нові потреби аудиторії чи рекламодавців. По-друге, яким не зніми бук-трейлер – а це лише пів справи, друга ж половина полягає в донесенні його перед ясні очі цільової аудиторії, і тут можна задіяти щонайширшу палітру PR-інструментарію, від традиційного розміщення на ТВ до всеможливих схем вірусного поширення в мережі, презентацій, спеціалізованих фестивалів, таємних зібрань і наукових конференцій про перспективи і проблеми жанру.
Все інше, нове, цікаве
Вже давно з однієї з доступних опцій реклама перетворилася на обов’язковий атрибут виживання бізнесу. Звісно, не оминуло це і видавничу індустрію. Кожне західне видавництво, яке претендує зватися серйозним бізнесом, має в своєму арсеналі неминуче – якісний, активно наповнюваний сайт (і менеджера з пошукової оптимізації та просування в мережі при ньому), рекламний ролик на ТВ-каналах, банери та рекламні біл-борди, промоутерів в усіх провідних центрах розповсюдження і продажу продукції, брендовані подаруночки – закладки, календарики, ручки, а також провадить інформаційну чи спонсорську підтримку найрізноманітніших івентів – від шефства над притулками і школами до підтримки кінофестивалів, медіаконкурсів чи танцювальних змагань. І це – тільки обов’язковий пакет-мінімум. Часи необмеженого креативу в рекламі, втім, вже минули. Тепер, до прикладу, не можна скнути на місто з літака тисячі рекламних листівок. І з іншого боку – вже майже все випробувано, ефективність кожної рекламної активності прорахована фахівцями, і вартісні речі запущено на потік. Тим-то важить оригінальність ідеї і – якість виконання, якою завжди можна вирізнитися серед подібного. Крім того, реклама видавництв і їх продукції тепер майже невіддільна від промо читання паперових книг загалом, котре рік за роком витісняють з нашого життя кольорові, рухомі медіа. Так, рекламна агенція BBDO Auckland запропонувала читачам самостійний невимушений вибір: до кожної коробки з дисками останніх Хронік Нарнії було вкладено також по дві книги Клайва Стейплза Льюїса, за мотивами яких і було знято кіно. Чи фільм ліпший за книжку? – запитала таким чином в покупців агенція. В унісон з підкладальниками книг до фільмів з агенці BBDO виступили й ще одні підкладальники – агенція Marcel Paris. Найкращі і найцікавіші невеличкі книжки видавництва Editions Points на найбільшій французькій книжковій виставці Salon du Livre 2010  разом з рекламною інформацією, що адресувала на стенд видавців, просто непомітно опинялися в сумках та кишенях відвідувачів. Для такої нетривіальної акції навмисне були залучені колишні кишенькові злодії та професійні фокусники, і недарма: за п’ять днів незвичайного промо продажі зросли на 14%, а інтернет-сайт видавництва відвідали понад 60 тисяч зацікавлених гостей. Одне з найбільших у світі видавництв художньої літератури Penguin Books також відзначилося в царині промо себе і читання заразом: в співпраці з агенцією Saatchi & Saatchi було підготовано серію простих, але художньо якісних принтів, на яких люди в транспорті, вдома, в  парку складають перед собою порожні долоні так, ніби тримають там книгу, а зовнішня сторона долонь детально розмальована, звісно ж, під обкладинки пінгвінівських видань класики.Саме на промо занурення клієнта в світ книг як такий спрацював також проект компанії DuroSport Electronics Corporation, котра розробила... лінію ароматів Запах Книги. Для поціновувачв було створено п’ять видів парфумів New Book Smell, що дозволяють у будь-який момент насолодитися запахом нової книжки, різних видів паперу та типографської фарби. Перелічувати нетривіальні і успішні ідеї реклами книг можна без кінця, однак основний меседж лежить на поверхні: в ущент забитому рекламному просторі для прориву не достатьо чи то просто якості рекламної продукції, чи фінансових чи ресурсних вкладень в її реалізацію, чи свіжої, інноваційної ідеї. Щонаймеше ці три складові в сполученні одна з одною можуть відкрити шлях до успіху, і все одно не стануть його абсолютною запорукою. 
В гостях добре, а дома так собі
На противагу американським, європейським чи навіть азійським тенденціям у нестандартному просуванні та промо видавництв і художніх книг, в Україні в цьому контексті, окрім намагань промо окремих авторів чи видань в аудіо-візуальному просторі (відеопоетичні проекти, аудіоподкасти), котрі вже бувають направду цікаві, але ще не вийшли на рівень, коли спричинять масову зацікавленість і зріст попиту, важко й щось пригадати. Зринає в пам’яті хіба що траса Рівне-Львів, рясно і, даруйте, бездумно завішана біл-бордами з рекламою книг Марії Матіос перед Львівським форумом три роки тому, а також постреліз про неймовірні тиражі цих книг з автографами авторки, продані впродовж книжкової виставки – ще тоді хтось з інтернет-користувачів, вдавшись до нехитрої матиматики, підрахував, що для того, аби наведені числа виявилися правдою, книга повинна була продаватися в кількох місцях, цілодобово і, здається, з швидкістю по кілька примірників на секунду на кожній точці.

Втім, як тоді у випадку з книгами пані Матіос, так і тепер у випадку з “першим” бук-трейлером, маленька дезінформація спичинила інтерес і хвилю обговорень, а це вже результат. Діана Клочко, ініціатор створення презентованого в “Є”  бук-трейлеру за новою книгою Ігора Померанцева та її перекладом українською мовою, котрий готується побачити свій в 2011 в рамках Міжнародного фестивалю поезії “Меридіан Czernowitz”, говорить, що поки не знає, якого результату очікувати від ролика, але як мінімум їй хотілося би бодай привернути увагу до нового жанру і нових можливостей, щоби побачити через рік більшу кількість бук-трейлерів – від видавців, читачів, режисерів. Також, будучи фахівцем в галузі книговидання і дебютантом в галузі режисерства, вона спритно відповідає на закиди стосовно якості самого ролика (попри колосальну роботу зі звуком, трихвилинний трейлер являє собою просто слайд-шоу, скомпоноване з ілюстрацій, фрагментів обкладинки книги, фото розгортів, титрів та фотографій причетних до видання книги осіб), що, мовляв, консультувалася з режисерами і зауважень не отримала, наполягає на авторському баченні, внутрішній динаміці зміни зображень і зрештою, зізнається – трейлер цей – експеримент на грані фолу. На момент написання матеріалу сам ролик все ще не потрапив у мережу і був продемонстрований лише на презентаціях в Києві та Чернівцях, але інтерес до нього вже виявили і ЗМІ, і споживачі. І це, зрештою, підтверджує дві тези стосовно книжкової реклами і популяризації книг загалом в Україні сьогодні. Перша про те, якісний продукт, на жаль, – лише пів-справи, і часом цю половину намагаються скомпенсувати коштом іншої половини – наполегливого піару. І друга теза – про те, що краще бодай пів справи, ніж взагалі нічого. 
Катерина Бабкіна