Літературний дайджест

20.10.2010|13:03|Високий замок

Гоголю вдвічі урізали тираж, Толстоухову дали 350 тисяч гривень

Держава простягає українським видавцям «руку допомоги» у вигляді програми «Українська книжка», яка повинна фінансувати друк та розповсюдження актуальних видань.

От тільки коли оприлюднили список затверджених експертною радою книг до видання, виявилося, що чималенький відсоток цих грошей іде на видання книг, написаних... українськими політиками. Зокрема, публікація творінь спікера Володимира Литвина та міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова українському бюджету коштуватиме 750 тис. грн.

Експертна рада, до складу якої входять представники наукових установ, творчих спілок, бібліотек, фахівці Держкомтелерадіо, затвердила список із 117 книжок, друк та розповсюдження яких відбудеться за державний кошт. На їх публікацію має піти 19,7 млн. грн. Решту виділених коштів (13,3 млн.) витратять на публікацію ще 60 видань, що були відібрані, підготовлені до випуску, але не видані торік. Книжкових фіналістів державної програми, яку курирує Держкомтелерадіо, експерти обирали серед 1085 видань, запропонованих до участі у програмі 122 українськими видавництвами. Щоб видати їх усіх, потрібно було 270 млн. грн. Маючи на руках лише незначну частину цієї суми, фахівці обирали оптимальний для видання варіант, збалансовуючи видання розкішних подарункових книг із публікацією бюджетних літературних творінь. За словами голови Держкомтелерадіо Юрія Плаксюка, опікуна «Української книги», до переліку увійшли «найкращі з кращих робіт, що будуть надруковані повністю за державний кошт і розповсюджені виключно по бібліотеках. Якщо ж видавництва захочуть мати ці книжки для продажу, їм потрібно буде замовляти додатковий наклад за власний кошт».

Найдорожчий видавничий проект, який профінансує «Українська книга», – фотоальбом Євгена Дерлеменка «Парки Києва», який за посередництва 450 тис. грн. побачить світ українською та англійською мовами накладом тисяча примірників. Не набагато дешевше (400 тис. грн. за 2 тис. прим.) обійдеться і випуск тому «Київ» 28-томної енциклопедії «Звід пам’яток історії та культури України», голова редакційної ради якої – не хто інший як голова Верховної Ради Володимир Литвин. 370 тис. грн. коштуватимуть державі 2 тис. примірників книги академіка Петра Толочка «Історія України 1800-1921 років». 352,8 тис. грн. - 3 тис. примірників збірки спогадів ветеранів Великої Вітчизняної війни «Ніхто не забутий, ніщо не забуте».

Не багато не мало – 350 тис. грн. (!) бюджетних коштів – заплановано витратити на видання тисячі примірників першого тому книги міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова «Харцизьк: час, події, люди». І це при тому, що мета «Української книги» сприяти «максимальному задоволенню культурно-освітніх потреб населення України й українців за кордоном у вітчизняній книжковій продукції, а також забезпечення незадоволеного читацького попиту шляхом поповнення фондів бібліотек України». Задоволення чи то культурних, чи то освітніх потреб творінням Толстоухова українському бюджету обходиться за один примірник книжки у 350 грн. (це більше, ніж третина мінімальної місячної зарплати українця).

До 117 обласканих програмою видань входять і твори Павла Тичини, Олеся Гончара, Ольги Кобилянської, ілюстроване видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, і книга лауреата Шевченківської премії Марії Матіос – «Вибране», видання двох тисяч примірників якого коштуватиме 205 тис. грн. І хоча популяризація творів сучасних авторів – один із пріоритетних векторів «Української книги», як зазначено у її програмі, Марія Матіос – єдина представниця сучасної української літератури, яку підтримає цьогоріч держава, якщо не рахувати, звісно, Анатолія Толстоухова.


Коментарі для «ВЗ»

Микола Жулинський, літературознавець, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, член експертної ради програми 
«Українська книга»


Хоч я і член експертної ради, мене чомусь не повідомили про останнє її засідання, тож не знаю, як відбувався остаточний вибір 117 видань. Але вважаю, що Анатолій Толстоухов, який має власний фонд (він – почесний президент Фонду сприяння розвитку мистецтв. – О. З.), безперечно, міг би не використовувати державні кошти для публікації своїх книг. Та ще брати суму такого розміру у той час, коли на кожну копійку є претенденти…

Інститут літератури до 150-річчя від дня народження Миколи Гоголя запропонував видати семитомне видання його творів в українському перекладі. Чотири томи вже побачили світ у рамках програми «Українська книга» тиражем 5 тис. примірників, а тепер дізнаюся, що у цьому році тираж наступних трьох томів скоротили до 2 тисяч. На якій підставі Держкомтелерадіо зменшив тираж більш ніж удвічі? На це не вистачає грошей? Не кажу вже про те, що не один рік пропонуємо видати ряд книг, присвячених 200-річчю від дня народження Шевченка. І ніяк… Майже наполовину зменшили цьогоріч і тираж зібрання творів Олеся Гончара. До такого «державного підходу» у мене багато запитань і великі претензії.

Елеонора Сімонова, директор видавництва «Нора-Друк»

Наше видавництво ніколи не подається на цю програму, бо вважаємо її безглуздою, як і діяльність комітету в цілому. Не зрозуміло, що саме у рамках цього проекту фінансує держава. Якщо поліграфічну вартість видання, то ці гроші вона мала б давати друкарням. Якщо це спонсорування видавничих проектів – то хто доводить, чи повинен цей видавничий проект фінансуватися державним коштом? Доцільніше було б, якби держава за ті ж гроші купувала у видавництв вже готову продукцію, яку вважає за потрібне, і постачала її у бібліотеки чи школи.

350 тис. грн. бюджетних коштів на одну тисячу примірників книги Анатолія Толстоухова «Харцизьк: час, події, люди» – виглядає задорого. Хоча важко оцінити поліграфічну вартість книжки, не знаючи обсягу та її параметрів. До того ж треба враховувати ще й вартість збирання матеріалу. Наскільки знаю, це енциклопедичне видання присвячене рідному місту пана Толстоухова. Пошукова робота, дослідження в архіві, мабуть, коштують немало. Та чому за дослідження про чиюсь малу батьківщину мають платити платники податків з усієї України? 205 тисяч гривень – на книжку Марії Матіос. Така сума мене теж дивує. «Вибране» – це ж передрук творів. То чому вона така дорога? Якщо це дорогий шкіряний оклад, то чи є така вже нагальна необхідність у такому виданні за бюджетний кошт? Зрештою, собівартість одного примірника звичайного добротного текстового видання без численних кольорових ілюстрацій на 500 сторінок на звичайному бюджетному папері коштує 30-35 грн. (до чотирьох тисяч грн. за тисячу примірників. – О. З.). А на суму 100 (!) гривень можна для бібліотеки у видавництві купити п’ять (!) книжок різних письменників.

Оксана Зьобро



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери