Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Між Варшавою і Нью-Йорком
Януш Ґловацький. З голови. — Львів: «Астролябія», 2009. — 278 с.
У квітні цього року в одній зі столичних книгарень відомий польський драматург і сценарист Януш Ґловацький презентував українським читачам книгу «З голови». Калейдоскоп автобіографічних есеїв, які разом утворюють щось подібне до автобіографічного роману, українською переклав Олександр Ірванець.
Януш Ґловацький — без сумніву, великий драматург. Його п’єси: «Антигона у Нью-Йорку», «Попелюха», «Четверта сестра», «Полювання на тарганів», «Фортінбрас забухав» — ставили Джозеф Папп, Артур Пенн і Денні Бойл; Анджей Вайда знімав фільм за сценарієм Ґловацького. Утім, далі мова йтиме про не менш талановитий доробок пана Януша — прозовий.
«З голови» — романізована автобіографія, композиційно організована як збірка есеїв. Частинки-есеї — як мозаїка: зв’язок між ними очевидний, але розташовані вони досить хаотично. Головним героєм, як ви вже здогадалися, є сам пан Януш. Розповідь починається у грудні 1981-го року, коли в Польщі введено військовий стан, а Ґловацький перебуває у Лондоні на прем’єрі своєї вистави. Закінчується оповідь у червні 2004-го року, коли автор повертається до Польщі відомим у всьому світі драматургом. Між цими крайніми точками — згадки з дитинства, «літопис варшавських 1970-х», Нью-Йорк кінця минулого тисячоліття й багато всього цікавого.
Актор, письменник, танцюрист кабаре, боксер, фейлетоніст, спекулянт — це далеко не весь список професій, які так чи інакше освоював Януш Ґловацький. Як відомо, поляки люблять бідкатися. Ґловацький не бідкається, він сприймає світ і події навколо іронічно. Це й допомагає йому подолати глибокий комплекс провінційності й позбутися запасу «пихатої польської заздрості». Уже мешкаючи у Нью-Йорку, герой втрачає й шукає роботу, зустрічається з літературними агентами, ночує у друзів або в Центральному парку (і знає поіменно всіх його волоцюг!), підтримує зв’язки з польськими заробітчанами й нарешті завойовує мистецький простір спочатку Америки, а потім і рідної Європи.
Окрім того, «З голови» — це історія польського культурного життя починаючи від 1950-х. Тут ціла галерея образів: Ян Котт, Марек Півовський, Кшиштоф Ментрак, Януш Мінкевіч, Януш Вільгельмі, Юліан Стрийковський, вся польська Профспілка акторів театру та кіно й багато інших. З кожним Януш Ґловацький на короткій нозі, й про кожного йому є що сказати (куди цікавіше, ніж пишуть ув інших виданнях чи підручниках).
Книжка читається напрочуд легко: Ґловацький має талант навіть про найсумніші речі писати досить весело. Трагікомедія — ось його стиль. Якщо ж вам буде замало трагікомічності — не біда, адже в київському Молодому театрі йде вистава «Чотири сестри» — варіації пана Януша на Чеховські мотиви.
Насамкінець про секрети. Він у книги один — це назва. Голова — не просто те, що ми носимо на плечах. Голова — це прізвисько Ґловацького (українською мовою його можна було би назвати «Головацьким»). Як каже пан Януш, «З голови» — книга з його життя, проте все написане — автоматично стає «поза життям». Адже крім того, вислів «з голови» ще й означає, що будь-який текст слід сприймати і як вигадку. І то вже особиста справа читача — відгадувати, що було насправді, а що лише «моҐло» би відбутися.
Олена Коваленко
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві