Про це він написав у своєму блозі на сайті Эхо Москвы.

"З путінскою ж Росією у мене немає точок зіткнення, мені чуже в ній все. І перебувати тут в період загального помутніння розуму мені стало складно. Тому емігрувати я, звичайно, не маю наміру, але основну частину часу, мабуть, почну проводити за межами. Тверезому з п´яними в одному будинку незатишно. Періодично відвідуватиму - дивитимуся, чи не закінчується запій", - зазначив Акунін.

Водночас він підкреслив: "Частиною того, що називається Росія" я залишуся, в цьому сенсі експатріація вже точно неможлива. І Росія, яка є частиною мене, теж нікуди не подінеться".

В цілому, за словами письменника, сьогодні багато людей його кола і способу мислення думають і говорять про еміграцію: "Загальний настрій в моїй середі таке: "Ну і сидіть з вашим Путіним. Коли порозумнішаєте - дзвоніть". Хтось готується до еміграції географічної, хтось - до екзистенціальної, тим більше що радянський досвід "кухонного мікросередовища для своїх" ще не забувся".

Акунін зазначив, що його однодумці готові боротися з правлячим режимом за краще (в їх уявленні) життя, але не готові боротися "з вісімдесятьма-скільки-там відсотками співвітчизників, яким цей режим, судячи з усього, подобається".

На думку письменника, Росію чекають тяжкі випробування, і напевно, навіть тяжчі, ніж ті, через які проходить зараз Україна. І страшно письменникові спостерігати за співвітчизниками, які "не бачать, не хочуть знати, не замислюються". У зв´язку з цим він підкреслює, що "сліпота, бездумність і байдужість у такі моменти історії дорого обходяться".