Re: цензії

07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці
07.05.2025|Ігор Чорний
Життя на картку
28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе

Літературний дайджест

На брудершафт з Еросом

Епатажна поетка Леся Мудрак розповіла «УМ», які вірші вона пише для донечки, а також про свій фан–клуб на Балканах і дружбу з кабаре «Веселий Песець»

Леся Мудрак у літературному середовищі отримала неофіційний титул Місіс Катарсис. Вона сьогодні — одна з найяскравіших особистостей у жанрі еротичної поезії.«Футуризм! Хлєбніков! Тільки в українському трактуванні. Свіжо, зухвало, музично, що не схоже ні на кого з учасників», — так відреагував на виступ Лесі Мудрак і голова журі Всесвітнього фестивалю поезії «Дні Наїма» Агрон Туфа. Разом iз мексиканкою Лючією Вілагарсія Леся отримала першу премію фестивалю, вразивши журі експресією своєї поезії. Після повернення лауреатки з Балкан ми запросили її до розмови.«Мені так хотілося їх здивувати»

— Лесю, звідки ти дізналася про «Дні Наїма»?

— Несподівано для себе: про нього мені повідала моя давня подруга і колежанка, яка зараз мешкає на Балканах — Аня Багряна. Я надіслала переклади своїх поезій англійською, які мені зробила колишня однокурсниця і співмешканка по філологічному гуртожитку Аня Іванченко. І мене запросили взяти участь. Радості моїй не було меж. Фестиваль «Дні Наїма» існує вже 17 років, відбувається він у місті Тетово в Македонії, підтримується усілякими культурними центрами, міською владою. Сюди приїздять скульптори, художники, театрали, співаки, науковці з різних закутків планети. Цьогоріч на фестивалі були представлені 18 країн світу і загалом 40 учасників.

Узагалi, чотири дні фестивалю сприймаються як неймовірна феєрія... Зрештою, коли заходиш в університет, тобі навіть ніяково від того, що в живий коридор вишикувались викладачі і студенти, зустрічаючи поета. Ще напередодні закриття фестивалю поетів розбирають по джипах. Коли у тебе з’являється свій фан–клуб і тобі вслід скандують «Кличко і Лесья Мудрак — форевер!» — відчуття неймовірне!

— Не боялася, що не зрозуміють?

— Насправді я там відчувала шалений енергетичний вибух і одночасно дискомфорт від мовного дисбалансу. В очах глядачів я бачила насамперед подив від несподіванки «та–а–а–ке» почути і побачити. Вони були дещо збентежені: хтось насуплювався, хтось іронічно сміявся, а хтось щиро захоплювався. Спочатку я боялася вийти на сцену. Боялася публічності, відвертості, бути не почутою, не зрозумілою... Але так хотілося їх здивувати, точніше — шокувати.

«Поезію треба сприймати як феєрію»

— Існує думка, що люди зараз мало читають, поезією взагалі не зацікавиш нікого. Багато людей приходили на твої вечори?

— Еротичною поезією можна зацікавитися (сміється)... Тому глядачів–слухачів чимало: як на сході України, так і на заході. Мовчу вже про закордон, де взагалі українську поезію цінують вище, ніж ми самі це робимо...

— Ти любиш творчі експерименти на сцені?

— Так, дуже. Специфічні експериментальні виступи чи на фрегаті «Петро Сагайдачний», чи із сіном, розкиданим по сцені, чи виконані під танго — викликають несподіваний захват у слухачів. Особливо, коли сприймаєш поезію як глибоку феєрію чи стоокий театр.

— Ти встигла «засвітитися» на зйомках кабаре «Веселий Песець».

— Я потрапила на зйомки передостаннього випуску їхньої програми на каналі ТВі. Мене туди рекомендували вічні революціонери українського слова, мої літрейдери (сміється) брати Капранови. Найцікавіше те, що з «театром КВН ДГУ» ми земляки, але зустрілися і познайомились уперше на передачі. Я вдячна тому вечору за те, що тепер ми товаришуємо з авторами програми та гостями, які були запрошені. На мою думку, гумор — це і енергія, і інтелект, і гра... Чим глибший гумор — тим потужніший позитив.

«У стосунках головне мати внутрішню довіру»

— У тебе специфічний жанр — еротична поезія. І ти — одна з перших українських філологів захистила кандидатську дисертацію з цієї теми...

— Так, і фахово можу стверджувати, що еротична поезія притаманна українській літературі. І були у нас барокові поети, і Тарас Шевченко, й Іван Франко, й Павло Тичина, і Раїса Троянкер, і Наталя Лівицька–Холодна, і Микола Вінграновський, не кажучи вже про наших сучасників, які писали еротичну поезію. І є незнищенна антична література й невичерпна класика...

— Але у більшості поетів лірика інтимна, а в тебе швидше — епатажна, артистична, демонстраційна. Часто доводиться стикатися з неприйняттям, нерозумінням?

— Це не дивує: споконвіку нестандартне, епатажне слово закидали камінням, спалювали на вогнищі, розмазували по стінах критики... Еротична поезія — це виклична панна з віртуозними вивертами, випадами й екзистенційним внутрішнім світом. Оголеність, відкритість переживання — це завжди глибока філософія, філософія вміння опинятися на кону самотності, в полоні роздягальних поглядів юрби. Але іноді мені видається, що у моєму варіанті відбувається підміна понять, коли тонку і вишукану еротику ототожнюють iз порнографією.

— Не образливо?

— Я десь уже внутрішньо загартована. Мою поезію можна сприймати або не сприймати, захоплюватись або зневажати. Золотої середини тут немає. Але боляче чути, як подейкують: от, це ж вона та–а–а–ке пише, значить, вона — така і в житті... Найбільше виводить iз рівноваги саме цей факт, коли одружену жінку, котра має маленьку дитинку, просто підсвідомо, а іноді й свідомо змішують iз брудом. Треба вміти розділяти сцену і життя.

— А як чоловік ставиться до твоїх творчих експериментів?

— Я — щаслива жінка! Який би не заскладним видавався побут — усе налагоджується при домашній затишній аурі та міцній родині. У стосунках головне — мати внутрішню довіру і вміння підживлювати почуття. Мій чоловік — відомий літературознавець Юрій Ковалів. То кому ж, як не йому, знати і відчувати творчих людей. Підтримка з його боку — величезна

— Він допомагає виховувати донечку, доки ти у роз’їздах?

— У деякі відрядження ми їздимо разом, а в усіх інших варіантах він iз моїми батьками — вони приїздять iз Дніпропетровська — лишається з Даринкою, якій скоро три рочки.

— Багато поеток, ставши мамами, починають писати дитячі вірші. У тебе є уже щось для Даринки?

— У мене є кілька віршів для діток, написаних до народження Дарини.... Але, коли я відчуваю, що вони не привертають увагу оригінальністю чи інакшістю, не наважуюсь їх друкувати. Це, очевидно, альбомні варіанти мого мікрокосму.

ДОСЬЄ «УМ»

Олеся Мудрак, поетка

Народилася у місті Легніца (Польща).

Жила і навчалася у Дніпропетровську. 

Захистила першу в Україні дисертацію на тему: «Еротична лірика: жанрова специфіка та ідіостилі».

Автор збірок: «Оголена самотність» (2006) та «Горизонтальна зебра» (2009) (у співавторстві з Ю. Ковалівим).

Учасниця численних конференцій, фестивалів, літфорумів, теле– та радіоефірів. 

Вірші перекладені польською, німецькою, білоруською, болгарською мовами.

 

Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО   



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
07.05.2025|11:38
У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
06.05.2025|15:24
«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
06.05.2025|15:20
Помер Валерій Шевчук
02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша


Партнери