Переможцями премії «Книга року Бі-Бі-Сі» стали Юрій Винничук із книжкою «Танго смерті» в дорослій номінації та Леся Воронина з «Таємним Товариством Боягузів та Брехунів» — у дитячій. 19 грудня в Києво-Могилянській академії відбулася церемонія нагородження. «Танго смерті» — роман, дія якого водночас відбувається в сьогоднішньому Львові та Львові міжвоєнних часів. Текст наповнено характерним місцевим колоритом та особливим «винничуківським» гумором. «Моя книжка про ідеальний Львів, — сказав Юрій Винничук на церемонії нагородження. — Я свідомо обійшов деякі драматичні моменти в історії міста, бо історію розповідав не я, а мої герої, а вони — звичайні мешканці — часто опиняються поза ненавистю й ворожнечею. Тим паче, всі спогади про довоєнний Львів свідчать: це було місто усміхнених і надзвичайно комунікабельних людей. Мій роман саме про такий Львів, і він став відкриттям навіть для декого з львів’ян, які ніколи не знали цього Львова, міста-Атлантиди.

Книжка Лесі Ворониної «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів» — про те, як землю захопили «синьоморди» (це дає змогу проводити досить забавні паралелі з нинішньою українською реальністю), інфікували більшість людей страхом, але на боротьбу проти них стає не супер-герой, а звичайний несміливий хлопець. «Я часто виступаю по школах, — розповіла пані Леся. — І коли діти починають розуміти, що я «нормальна тітка», починають довіряти мені, я завжди їх питаю: «А що зі шкільної програми з української літератури вам подобається читати?» Майже завжди відповідь: «Нічого». Дітям не подобається, що вся програма складається з творів про те, як люди страждають, голодують і помирають. На таких книжках не можна виростити повноцінних людей. Має бути різноманіття, а не одні плачі. Тому моє надзавдання як письменниці — щоб дітям було цікаво, щоб вони читали й не могли відірватися».

Переможці отримали по тисячі фунтів стерлінгів у гривневому еквіваленті. Також цього дня нагородили переможця конкурсу рецензій від Бі-Бі-Сі. Ним став Микола Григорчук, фізик із Києва. Йому вручили електронну книжку.

Про «анатомію» Києва

Фонд імені Гайнріха Бьолля та видавництво «Смолоскип» представили нову книжку, присвячену києвознавчим дослідженням. Вона має назву «Анатомія міста: Київ. Урбаністичні студії». Видання складається з чотирьох розділів. У першому — «Місто» — зібрано статті різних дослідників, присвячені загальним проблемам сучасного міста, розглянутим не лише на прикладі Києва, а й інших міст, наприклад, Будапешта. До другого («Район») увійшли тексти, в яких розглядають життя конкретних київських районів — Виноградаря, Оболоні тощо. Більшість текстів третього розділу («Площа») — про Контрактову площу на Подолі, про можливі сценарії її розвитку. Ця тема особливо гостра на тлі проектів реконструкції площі та нещодавнього силового вигнання з Гостинного двору активістів, які протестують проти перебудови цієї пам’ятки. А четвертий розділ розповідає про історію боротьби за збереження історичного обличчя Андріївського узвозу. Серед авторів книжки — науковці, соціологи, культурологи, архітектори. Та питання, чи вплинуть їхні ідеї, концепції в досяжному майбутньому на долю української столиці, лишається відкритим.

Мемуари Юрія Шевельова

Видавництво «Фоліо» перевидало мемуари знаменитого мовознавця та літературознавця Юрія Шевельова — тритомник «Пороги і Запоріжжя» та двотомник «Я — мене — мені... (і довкруги)». Перевидання зробили до 104-ї річниці від народження автора. Юрій Шевельов — одна з ключових постатей української культури ХХ століття. Він досліджував українську мову, доводив, що вона не народилася разом із російською та білоруською з єдиної давньоруської мови. Він чимало зробив для теоретичного осмислення досягнень української літератури ХХ століття, зафіксував для її історії багато важливих фактів. Спогади Юрія Шевельова містять не лише цікаві суто культурологічні свідчення, в них розповідається й про його долю, карколомні пригоди в роки Другої світової війни.

Невідомий Ганс Хрістіан Андерсен

У День Святого Миколая нещодавно знайдена в Данії невідома раніше казка Ганса Хрістіана Андерсена «Лойова свічка» з’явилася на сайті WhyTranslator в українському перекладі. Його зробила Софія Скачко. Казка зовсім невеличка, вона розповідає про життя однієї звичайнісінької свічки та символічно змальовує пошук справжніх друзів у житті, закликає бути уважними до інших, до їхньої душі. «Лойову свічку» можна прочитати в Інтернеті, на сторінці levhrytsyuk.blogspot.com.

Олег КОЦАРЕВ