Зустріч відбулася у ресторації "Лівий берег", що знаходиться у підвалі Оперного театру.

О 20:00 у залі заповнені майже усі місця. Перед сценою у два ряди виставили стільці. Модератор у картатій сорочці просить усіх закликати Подерв´янського на сцену гучними оплесками. Після другої спроби письменник спільно з трьома актрисами виходить на сцену. Слідом за ними з´являється соліст гурту "Кому вниз" Андрій Середа.

"Те, що ми робимо – це називається сучасне мистецтво, а сучасне мистецтво не відділяє себе від життя, - пояснив свою творчість Подерв´янський. – Є такі люди, які вважають, що життя і мистецтво – це різні речі, а люди, які займаються сучасним мистецтвом вважають, що це не правильно. Життя і мистецтво – це одне і те саме. Тому, якщо в житті матюкаються, то в мистецтві теж мають матюкатися".

"У Луцьку директор театру спершу погодився надати нам приміщення, а потім через матюки відмовлятися почав, - розповів Андрій Середа. – Але це смішно, хуй є, а слова немає? Незрозуміло".

Потім гостей запитали про стан мистецтва у Києві.

"В Києві театральна ситуація жахлива. Всі театри у совковому напівсні. Нічого не змінилося. Все, що там робиться – це повний ат стой, - пояснив письменник. -  Ми на цьому тлі виглядаємо абсолютно дико. Навіть критики не знають як на нас реагувать. Лаяти нас не можна, бо ми добре робимо свою справу, а хвалити неможна, бо боязно".

Після півгодинного спілкування організатори зустрічі влаштували конкурс з розіграшу 4 квитків на вистави Подерв´янського. Зголосилося 5 людей. Щоб отримати приз треба було найкраще продекламувати частинку твору.

"А от інтєрєсно, Лесь чи Толік краще змогли би процитувати його твори? – каже товстий чоловік у чорному светрі до товариша. – Він узагалі здогадується, шо є хтось, хто Гамлєта знає на пам´ять?"

Потім цей чоловік виходить до мікрофона, розповідає про кал і виграє квиток на виставу.

"Дякую. Я вже купив собі білет на завтра, тому цей подарю дівчатам", - підходить до двох дівчат за столиком й вручає їм квиток. Ті з радості обіймають незнайомця.

"Нещодавно у винуватця наших зборів було свято, він відсвяткував черговий день народження, - говорив у мікрофон модератор. – Але мені не подобаються усі ці зарубіжні хепі бьоздей. Давайте Лесю по галицьки заспіваємо многая літа".

Увесь зал піднявся й привітав автора зі святом. Офіціант принесла йому великий шматок торта.

Після цього відбулася автограф-сесія.

Євген БОРІСОВ