“Заборонені книжки”, в межах якої розповідатимемо про цензуру щодо дитячих книжок та право на інтелектуальну свободу.

Звертаючись до досвіду боротьби з цензурою в інших країнах, не можемо не звернути увагу на Тиждень заборонених книжок (Banned Books Week (BBW)), який щорічно проводиться в США наприкінці вересня.

Захід покликаний стверджувати право на вільний та відкритий доступ до інформації й висвітлювати шкоду від цензури в Сполучених Штатах. Тиждень заборонених книжок підтримується великою кількістю дуже впливових організацій, як-то Американська асоціація бібліотек (ALA), Американська спільнота журналістів та авторів, Асоціація американських видавців та ін.

Уперше BBW відбувся 1982 року у відповідь на різке зростання кількості витіснених зі шкіл, книгарень та бібліотек книжок. Жертвами такого витіснення протягом 1982-2011 років стали понад 11000 книжок. За даними Американської асоціації бібліотек, 2011 року в Управління з питань інтелектуальної свободи (Office of Intellectual Freedom) повідомили про 326 випадків “репресій” щодо тих чи тих книжок. Як показує практика, незафіксованих випадків буває значно більше.

Офіційний сайт BBW укладає та подає списки постраждалих від цензури книжок. Торік десятка найбільш дискримінованих текстів мала такий вигляд:

1. ttyl; ttfn; l8r, g8r (series), by Lauren Myracle

2. The Color of Earth (series), by Kim Dong Hwa

3. The Hunger Games trilogy, by Suzanne Collins

4. My Mom’s Having A Baby! A Kid’s Month-by-Month Guide to Pregnancy, by Dori Hillestad Butler

5. The Absolutely True Diary of a Part-Time Indian, by Sherman Alexie

6.Alice (series), by Phyllis Reynolds Naylor

7. Brave New World, by Aldous Huxley

8. What My Mother Doesn’t Know, by Sonya Sones

9. Gossip Girl (series), by Cecily Von Ziegesar

10. To Kill a Mockingbird, by Harper Lee

Насправді, з юридичного погляду, жодна книжка в США не є забороненою (звісно, за винятком дитячого порно чи подібних кримінальних речей). Будь-який громадянин може піти в книгарню чи зайти на Амазон і придбати там ту книжку, яку хоче. Говорячи про цензуру та “витіснення” книжок, Американська асоціація бібліотек має на увазі, що книжка зникла з полиць шкільної, громадської бібліотеки чи зі списку рекомендованої літератури під тиском когось, хто не є бібліотекарем або вчителем. Критики такого підходу зазначають, що даний критерій надто розмитий, і що застосовуючи його, “забороненими” книжками можна назвати 99,99% книжок. Часто проблема виникає, коли хтось – зазвичай батьки – скаржиться, що дана книжка не підходить для їхньої дитини. Наприклад, що 8-річній дитині зарано читати твір, де є насильство, секс та ненормативна лексика. У такому разі саме батьки виступають в ролі тих, хто “витісняє” книжки, однак це не можна вважати цензурою. Наведена ж статистика, стверджують критики, базується часто на перебільшених фарбах й псує імідж Штатів як демократичної країни та ображає окремих батьків, небайдужих до того, що читають їхні діти.

Головною тактикою Тижня заборонених книжок є радше привертання уваги до анекдотичних чи безглуздих випадків заборон в окремих школах по країні. Наприклад, коли одного разу школа в Міссурі зняла зі своїх полиць “Бійню номер п’ять” Курта Воннегута, це переросло в національний скандал. А Меморіальна бібліотека Курта Воннегута відразу запропонувала всім учням школи безкоштовні копії “забороненої” книжки. Українська ситуація із “сідничками” має подібний анекдотичний вимір. Вона може стати доброю рекламою для книжки живого британського класика Джеремі Стронга. Роль Тижня заборонених книжок, безперечно, є насамперед превентивною щодо цензури та пропагандистською, зазначають спеціалісти. А привертання уваги до “заборонених” книжок має цілком позитивний і дуже сильний ефект – заборона, як ніщо інше, популяризує дану книжку й читання загалом як “підривну” діяльність.

2012 року Тиждень заборонених книжок проходитиме в США з 30 вересня по 6 жовтня. У цей час “скривдженим” книжкам приділятимуть особливу увагу в освітніх закладах, бібліотеках та книгарнях, відбуватимуться публічні читання не тільки в книгарнях, але й онлайн: читачів активно заохочують начитувати улюблені “заборонені” книжки на відео та завантажувати його на спеціальний канал YouTube. Непогана ідея, щоб запозичити, так?

Ресурси:

Banned Books Week

Banned Books Week is just hype

Banned Books Week: Celebrating the Freedom to Read

Валентина Вздульська, Оксана Лущевська