Організував виступ сайт Політ.ua, який уже встиг провести багато подібних лекцій, зокрема найбільше з інтелектуалами Росії, а також України та Франції. Цього разу запросили культового андеграундного письменника і художника Леся Подерв´янського, який уже давно перейшов до мейнстриму. Модерувала Юлія Каденко.

Якщо на якійсь афіші написано «Подерв´янський», то повна зала гарантована. Так було і цього разу. Прикметно, що переважала молодь. 

Анонсована «лекція» насправді набула форми жвавого діалогу між Подерв´янським та глядачами, тобто жодного виступу з кафедри не було. Кожен охочий просто ставив запитання, а пан Лесь на них відповідав. 

Модераторство пані Каденко залишало бажати кращого. Вона за незрозумілою логікою часто переходила з російської на українську, дозволяла собі примітивні коментарі на кшталт: «Чи є в Україні літературознавці?»

На відміну від модераторки, залу цікавили переважно доволі небанальні речі, і фани Подерв´янського могли дізнатися чимало нового.

Наприклад, на запитання, чи можна вважати його п´єси суто київськими, пан Лесь розповів про свій дитячий досвід спілкування з полтавським селом, зокрема з колишнім міліціонером Іваном, що відсидів у в´язниці, а відтак наглядав за худобою. Тобто генеза його творчості не лише урбаністична.  

Подерв´янський заявив, що його п´єси не є абсурдистськими, а просто гіперреалістичні: «совєтська реальність значно абсурдніша за Беккета».

Подерв´янський укотре підтвердив свій статус мейнстримного автора, оскільки його новий проект «Сни Васіліси Єгоровни», запланований на 16 квітня, відбудеться ніде-інде, як у мажорному CrystalHall.

Ще пан Лесь поділився новиною, що написав кіносценарій, але бюджет фільму сягає $6-7 млн, тому режисерка Леся Калинська поїхала шукати гроші до США.

Щоб не переказувати далі зміст діалогу, наведу кілька цитат:

Про взірцевий текст:

Взірцевий - той текст, у якому є м´ясо. Це Шевченко, Пушкін, Шекспір, Фолкнер...

Про творчий метод:

Треба бути щирим і відкритим, робити те, що тобі подобається... Митець має писати про те, що знає і пережив, інакше м´яса не буде...

Про перекладуваність своїх творів:

Перекласти дуже важко, перекладач повинен досконало володіти українською мовою і мовою, наприклад, Бронкса.

Про читання:

Зараз я зовсім не читаю книжок. Я вважаю, що до 35 років людина має перечитати все, що варто.

Про обсценну лексику:

Мат - це інструмент і ним треба вміти користуватися.

Як стати популярним художником:

На живописі тут ніхто не розуміється. По-перше, треба бути добрим художником і треба всіх переконати, що ти добрий художник.

Про акторів:

Актори повинні бути самими собою на сцені.

Про київські театри:

Мені подобаються добрі вистави, тому в київські театри я не ходжу.

Про акцію групи «Война» з намальованим фалосом на Літєйному мості навпроти ФСБ у Петербурзі:

Група «Война» - це суто російський спосіб мислення: тяжіння до концептуалізму. Українці не розуміють концептуалізму. Ви лише подивіться на нашу історію.

Про політику:

Українці перезаполітизовані. Політики того не варті, щоб звертати на них увагу, бо це непрофесіонали.

Про сьогодення:

Ми живемо у лайні і робимо вигляд, що це - гладіолуси.