Re: цензії
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
- 04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліДитяча душа дивиться на світ через казку
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Автор «Бандитского Петербурга»: «То, что происходит в Ливии - сюрприз»
Он служил в Джамахирии военным переводчиком, хорошо знает страну, но восстание оппозиции стало для него полной неожиданностью.
Руководитель Агентства журналистских расследований Андрей Константинов известен многим как писатель и сценарист, автор «Бандитского Петербурга». Но мало кто знает, что когда-то выпускник Восточного факультета ЛГУ служил военным переводчиком в арабских странах. В том числе с 1988 по 1991 год - в Ливии. Сначала на авиабазе в Бенгази, затем в Триполи в химических войсках национальной гвардии Каддафи.
Правда, экспертом по Ливии Константинов себя не считает: прошло двадцать лет с тех пор, как он покинул эту североафриканскую страну. Но признается, что все же постоянно следит за ней. А сейчас - особенно пристально, потому что вслед за Тунисом, Египтом и Йеменом в Джамахирии началось восстание оппозиции.
- То, что происходит сейчас в Ливии - для меня полный сюрприз, - признался Андрей. - Это была, наверное, наименее ожидаемая из революций. Я бы назвал Ливию последней в ряду стран, где подобное может произойти. Даже в Саудовской Аравии и то больше оснований для выступлений.
Почему все это началось именно сейчас - для меня самая большая загадка. Народу в Ливии меньше, чем в Египте или Тунисе, живут они лучше - есть нефть. Трудно сказать, что их спровоцировало. Говорят, революционный вирус на них перекинулся. Но революция - это не грипп, он не может так просто взять и перекинуться.
К тому же ни у кого не было сомнений, что если что-то случится, Каддафи будет это подавлять большой кровью, что он и делает. Он сам не уйдет, он не Мубарак, он будет держаться до последнего. Люди понимали, что если они выступят, по ним будут стрелять боевыми патронами. Но они пошли. Какой же должна быть мотивация?
Возможно, сыграла роль в разнице благосостояния - одни живут в роскоши, у других средний достаток. Может, то, что Ливия - очень закрытая страна. А многим, особенно молодежи, хочется в мир. А может, людей достало то, что это полицейское государство с колючей проволокой.
Восстание «Братьев мусульман» в Ливии уже было в конце восьмидесятых, и Каддафи его жестоко подавил. Что, за эти двадцать лет в Триполи появилось серьезное религиозное подполье? Ну, может быть… Хотя там неплохо работающие и весьма брутальные спецслужбы. И все же они пропустили это движение. Честно говорю: я не понимаю, что происходит. Мне непонятны лидеры. Предположить, что все это просто стихия - трудно. В Бенгази - еще может быть, но не в Триполи. Ливия сильно отличается от Египта, это кланово-племенная страна. Сейчас, видимо, идут разборки между племенами: Каддафи, когда захватил власть, оттеснил других, и бесконечно это продолжаться не могло. Да и Бенгази всегда был в оппозиции к Триполи, как Петербург к Москве.
Коментарі
Останні події
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
- 12.09.2026|15:01Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
- 11.09.2026|19:50Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
- 11.09.2026|19:41«Теплі казки Доброго лісу»: вийшла нова книга про добро
