
Re: цензії
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
«Страсті за Бандерою»: для одних – бандит, для інших – ікона
У Львові відбулася презентація книжки “Страсті за Бандерою”, до якої увійшли матеріали трьох фахових дискусій про феномен Бандери, які в останні роки проводили українські та іноземні історики і есеїсти.
32 тексти, а заодно і 32 погляди на постать Степана Бандери, оселилися під обкладинкою однієї книжки, вміщаючи у собі весь спектр думок та ставлень до нього. Упорядниками книжки виступили Тарік Сиріл Алмар, Ігор Балинський, Ярослав Грицак. Щоб уникнути звинувачень у замовному характері книжки, вони відмовилися від гонорару.
Книга “Страсті за Бандерою” вийшла друком наприкінці грудня минулого року у серії есеїстики De profundis видавництва “Грані-Т”. Збірник матеріалів складається з двох розділів: “Бандера: деконструкція міфу” та “Бандера: герой України?”. Поліфонічність думок, представлених у книжці, можна оцінити навіть за заголовками матеріалів, що до неї входять. “Степан Бандера: Герой України” Дейвіда Марплза поруч із “Фашистським героєм у демократичному Києві” Тімоті Снайдера. “Родинне прізвище очищене” Степана Бандери поруч із “Отберите орден у Бандеры!” Костя Бондаренка... Політичний експерт, один із упорядників книжки Ігор Балинський сказав: “Мова не про наукове дослідження, а про спробу зрозуміти, як формуються “за” чи “проти” міфи навколо Степана Бандери. Ми зібрали все, що відбувалося в українському та діаспорному медійному просторі за останні два роки навколо цієї постаті”. А історик Василь Расевич висловив сподівання, що ця книга допоможе припинити використання Степана Бандери, як його противниками, так і прихильниками, - в їхній політичній боротьбі.
- Для когось ця книжка буде “за-бандерівською”, хтось побачить у ній “протибандерівську” позицію, - зазначила головний редактор видавництва «Грані-Т» Олена Мовчан. – Але упорядники книги не ставали ні на чий бік. Книга - неупереджена, нецензурована. Далі правил української граматики ми носа у ці дискусії не пхали.
- Жодна фігура в українській історії так глибоко і безкомпромісно не ділила не лише українське суспільство, а й істориків, як постать Степана Бандери, - зазначив історик, упорядник книжки Ярослав Грицак. – Це говорить про те, що постать Бандери - надзвичайно символічна. А символ не можна рухати голими руками, він - як провід під напругою сто тисяч вольт. Торкнеш – відразу б’є. За цю книжку нас б’ють з усіх боків, і зліва, і справа. Кожен думає, що ми стоїмо на чиємусь боці. У книзі чимало цікавих несподіваних поворотів. До прикладу, цікавий російськомовний автор написав пробандерівську статтю, в якій дякує Бандері за те, що той був. А відомий львівський автор вимагає, щоб у Бандери забрали звання героя. Є двоє українських євреїв, які виступають на захист бандерівського руху... Це книжка не про Бандеру, а про страсті, що горять навколо нього і його образу.
- Пристрасті довкола Бандери вирують у першу чергу завдяки політикам – українським, польським, російським, - зауважив історик Володимир В’ятрович. - Більшість громадян України мають лише приблизне уявлення про біографію Бандери, і це дозволяє політикам проводити маніпуляції довкола нього. Історики мали б припинити ці політичні спекуляції. Але цього поки що не сталося... Ми не презентуємо книжку-дослідження про Степана Бандеру. У “Страстях за Бандерою” дискусія відбувається не довкола постаті Степана Бандери, а довкола його образів. З одного боку, образ безкомпромісного революціонера, борця за незалежність, з іншого – колаборанта, антисеміта, фашиста. Більшість авторів практично не цікавить конкретний фактаж з історії життя Бандери чи з історії українських націоналістів. Вони швидко переходять до узагальнень і оцінок стосовно них, використовуючи при цьому мінімум фактів. Як результат, отримуємо “цікаві” висновки: ОУН була фашистською організацією лише через те, що використовувала червоно-чорну символіку і деякий час існував привіт у вигляді підняття правої руки; ОУН - причетна до організації Голокосту (для цього висновку достатньо однієї урізаної цитати і кількох післявоєнних спогадів жертв голокосту); Бандера звинувачується у тому, що був авторитарним лідером (бо так говорили його політичні опоненти). У деяких авторів він не може бути героєм України, зважаючи на те, що йому ставлять несимпатичні пам’ятники і його прізвище використовують ультраправі сучасні угруповання. Частина авторів наводить дві діаметрально протилежні оцінки, які існують стосовно Бандери у суспільстві. Їм цікавий не сам Бандера, не ОУН, а сучасна дискусія навколо них, мотиви її учасників і моделі поведінки. Бандера залишається поза науковим дискурсом. Обіцяна у книзі деміфологізація Бандери не відбулася.
- Існує кілька причин, чому досі не спростовано жодного міфу про Бандеру, - додав Ярослав Грицак. – Перша з них - політична заанґажованість. Є дві крайнощі – зображати Бандеру як злочинця, бандита, фашиста, або писати його образ як ікону, на яку треба молитися. Моя відповідь на ці дві крайнощі: Бандері приписують злочини, які він ніколи не робив, і героїчні вчинки, до яких він не має ніякого відношення. Ще одна причина - Бандера у радянські часи був як Волдеморт з «Гаррі Поттера»: його імені не можна було називати, згадувати, писати про нього. У нас досі нема жодної монографії про нього...
Коментарі
Останні події
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
- 21.04.2025|21:30“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію