Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Україна в “лапках” і без
Данило Яневський. Загублена історія втраченої держави. – Х.: Фоліо, 2009. – 252 с.
Важко сподіватися чогось оптимістичного від книжки з такою назвою. Проте хочеться відразу втішити потенційних читачів: до кінця автор подобрішає, і все не здаватиметься так чорно і безнадійно, як на перших сторінках. Але психіку читача Данило Яневський не жаліє – без будь-яких адаптацій ріже правду в очі, і якщо читач морально не готовий до правди, то це його, читача, проблеми, нехай відкладе книжку і перетравить нову для себе думку – більше ніяких перехідників-запобіжників конструкція книжки не передбачає. А якщо читачеві все-таки вдалося витримати цей крижаний душ до кінця, то його можна вважати здоровим і загартованим на майбутнє. Знадобиться. Особливо з нашим політикумом…
Данило Яневський – не лише телеведучий та журналіст, але й доктор історичних наук. «Загублена історія втраченої держави» – це реакція автора на «агресивне невігластво, неповагу до опонентів та партнерів, клептоманію, безвідповідальність та принципову безпринципність» сучасних політиків. Реакція дуже спокійна і виважена – відчувається, що всю ненормативну лексику вичистила якщо не внутрішня, то зовнішня цензура. Книга позиціонується як «навчальний посібник для політиків, журналістів, політологів та любителів з написання, переписування та удосконалення Конституції України». Утім, почитати її було б незайвим будь-якому мислячому українцеві – за словами Яневського відчувається добросовісно опрацьований чималенький список наукових джерел, на безпосереднє знайомство з якими у нефахівця точно забракне і часу, і сил. Та й до самої книжки Яневського з IQ нижчим за середнє можна навіть і не наближатися: терміни на кшталт «імплементація» та «махінейсько-есхатологічний модуль», якими рясніє «Історія…», відлякають будь-якого випадкового читача. Зате невипадковий скаже, що ця книжка – перлина серії «Історичне досьє». Неупереджений аналіз процесів, внаслідок яких наразі ми «маємо те, що маємо» – це саме те, чого бракувало вищезгаданому мислячому читачеві. Бо думати мало – треба ще мати для цього достатньо якісну поживу. А з цим у нашій публіцистиці поки що великі перебої…
Книжка Данила Яневського – закономірна і водночас несподівана. Себто з погляду літпроцесу закономірна, а з погляду читача – повний шок. Багато кліше, якими ми користуємося, не замислюючись, Яневський примушує осмислити і відкинути, і тим більше подумати про те, що взагалі залишається поза увагою середньостатистичних громадян – але ж не економікою єдиною жива держава, навіть якщо додати сюди ще й культуру, колись треба замислитися і про закон, який «суворий, але закон»… Яневський влаштовує чудовий екскурс у правові та неправові традиції, які ми можемо вважати своїми рідними, знайомить із цікавими персонами, обійденими увагою сучасного держзамовлення на героїв, висипає центнери фактажу, в який можна буде потім тицяти носом войовничих опонентів. Спочатку трохи моторошно від слів «Україна», «український» у лапках – самі ці терміни видаються якимись нелегітимними. Але поступово починає вимальовуватися чітка картина: все не так страшно, українці у природі таки існують, потрібно лише озброїтися чіткими дефініціями і навести лад у власній голові.
Надія Діброва
Коментарі
Останні події
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"