- Що Ви читали останнім часом? 
- З величезної кількості прочитаної останнім часом літератури хотів би відзначити дві речі. По-перше, дуже цікаво читати німецьку поезію. Я читаю її в оригіналі, оскільки німецьку мову з мене можна вибити тільки разом з мозком. Саме тому я і не перекладаю німців російською — в голові не вкладається, як можна перекручувати геніальні вірші. Взагалі, німецька поезія мені здається цікавішою і багатшою за російську. Взяти, наприклад, Гельдерліна — скільки свободи і несподіванки в його віршах! Його пошуки — між найбільш глибокими основами буття й недосяжними вершинами метафізики. У російській поезії, тільки на більш примітивному поетичному рівні, до таких вершин піднімався, напевно, тільки Баратинський. Хотів би зазначити, що російські поети багато запозичили у німців. В першу чергу, Лєрмонтов. І, по-друге, з величезним інтересом прочитав тритомник спогадів Фета. Ці спогади були видані в кінці XIX століття і потім тільки у 90-х роках ХХ перевидані репринтом. Лише два видання. У нашій бібліотеці знайшовся цей репринт, і я, звичайно, взяв його почитати. Чудово описана атмосфера неробства, ледарства, духовної порожнечі літературних кіл того часу, в яких крутилися Тургенєв, Некрасов, Лев Толстой, Тютчев і багато інших, в тому числі і сам Фет. Детальний опис полювання на ведмедя, обідів, і повної духовної, а часто і інтелектуальної безпорадності кращих російських літераторів того часу. Дуже провокаційні спогади. До речі, коли читав, підхопив якусь інфекцію від цих бібліотечних книг, котра вразила очі і яка довго не виліковувалася сучасними ліками. Ось таке це травмонебезпечне заняття — читання. 

- Як обираєте книги для читання? 
- Я за освітою - історик філософії (недоучка). Тому намагаюся весь час підтримувати і підвищувати кваліфікацію і читати спеціалізовані книжки. Роки два тому придбав цілу бібліотеку з історії арабо-ісламської філософії, освоюю цю літературу, в якій чимало дивного. У мене є певна сфера інтересів — ісламський світ, марксизм, святоотцівський переказ. Виходячи з цього кола і обираю літературу. Наприклад, нещодавно засмутило, що не зміг знайти в бібліотеці потрібний мені випуск журналу «Питання філософії». У Росії бібліотеки зберігають періодику тільки п´ять років, потім списують на смітник, і де шукати потрібну статтю — незрозуміло, оскільки в інтернет цей журнал свої публікації не викладає. У Болгарії, наприклад, періодика зберігається за весь час існування бібліотеки, але там і будівлі бібліотек зовсім інші — вони більш схожі на палаци культури, так що, напевно, їм вистачає площ. Сучасну російську поезію читаю нечасто, якщо хтось зверне мою увагу на ту чи іншу подію. Мені вона здебільшого чужа. Російську класичну поезію не читаю взагалі — я її прочитав в юності, всі три століття російської поезії, і тепер викладаю цю спадщину на заняттях своєї літературної студії, роблячи певний наголос на XX століття.  

- Яку літературу можете порадити іншим? 
- Тут хотів би відповісти словами Достоєвського: «Читайте тільки розумні книги, все інше вам подарує життя».