Re: цензії

29.01.2025|Ігор Зіньчук
Прийняти себе, аби стати сильнішою
27.01.2025|Марія Назар, м.Тернопіль
Ключик до трансформації сердець
Моя калинова сопілка...
23.01.2025|Ігор Чорний
Жертва не винна
20.01.2025|Олександра Салій
Пароль: Маньо
16.01.2025|Ігор Чорний
Бориславу не до сміху
09.01.2025|Богдан Смоляк
Подвижництво, задокументоване серцем
07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Володимир Полєк – жива енциклопедія
03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
02.01.2025|Галина Максимів, письменниця
Про вибір ким бути: ножицями чи папером

Re:цензії

03.06.2020|10:16|Володимир Самойленко, кандидат географічних наук

Історії, які їх хочеться читати і читати

Я давно не отримував такого задоволення від прочитання книжки. І книжка ця – переклад з польської Лариси Андрієвської Павела Гюлле “Мерседес Бенц. Із багажником”, що побачила світ у Видавництві Анетти Антоненко.

Павел Гюлле розповідає історії. Та такі історії, що їх хочеться читати і читати. Найчастіше смішні і дотепні, настільки неочікувані стосовно сюжету, що читач точно не стримає сміх і буде у захваті. А місцями мудрі і глибокі, що змусить замислитися і згадати нелегкі долі Європи.

Польща. Дві світові війни, міжвоєнні і повоєнні часи. Цей чудовий експериментальний роман охоплює життєвий шлях однієї зовсім непересічної, і у той же час такої звичайної сім’ї, по якій прокотилося двадцяте століття. А оповідач, нащадок тієї сім’ї, зустрічає споріднену душу у особі інструкторки з водіння авто... Не буду вдаватися до деталей, щоб не псувати читачеві задоволення. Неначе вишукану страву, яку подають своєю чергою поміж інших.

Книжка багатошарова. Занурення у кожен з тих шарів має своє інтелектуальне задоволення. Історії Гюлле мають щось споріднене і з розповідями Швейка, і з ситуаціями "Трьох у човні", і з оповідями Генріха Бьоля. Сам оповідач весь час звертається до Богуміла Грабала, чия творчість точно вплинула на автора. На жаль, мушу сором’язливо зізнатися, що не читав Грабала, проте обов’язково це надолужу. Оповіді властива щемлива нотка, без якої текст лишається лише набором слів, і ніколи не стане Книжкою. Але Гюлле – майстер, що вміє передати такі складні поняття на історичному тлі цією захопливою розповіддю.

Ще одне досягнення – герої цієї книжки не тільки люди, а й міста. Гданськ і Львів беруть повноцінну участь у сюжеті, живуть власним життям і заявляють свої права на розвиток дії у гойдалці історичних перемін, або незмінності.

Окремо хочу сказати кілька слів про переклад. Я не читаю польською, але не впевнений, що цей роман і оповідання читалися б в оригіналі краще, ніж український переклад Лариси Андрієвської. Сказати, що переклад чудовий, це не сказати нічого. Він зроблений серцем, і відчувається, як перекладачка любить цього автора, ці міста, ці історії. І завдяки цьому ми з вами, читачі, можемо долучитися до творчості чудового сучасного письменника, якого я й бажаю вам відкрити для себе.

Приємного читання!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

30.01.2025|22:46
Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
22.01.2025|11:18
Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
22.01.2025|11:16
«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
22.01.2025|09:24
«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
20.01.2025|10:41
Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
17.01.2025|11:04
Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
15.01.2025|10:48
FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
12.01.2025|20:21
Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
12.01.2025|08:23
«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
11.01.2025|21:35
«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові


Партнери