
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Магія слова
Перекладацька діяльність — найбільш важка і найбільш відповідальна завсі інші творчі роботи. Адже головне в ній — не зіпсувати оригінал, а зробититакийпереклад,який був би навіть краще авторського варіанту.
На жаль, не завжди перекладачам це вдається. Нерідко переклади в них виходять непоказні, недосконалі, особливо поетичних творів, а ще мають властивість бути схожими на вірші самих перекладачів.
Мушу зазначити, що перекладати Марину Цвєтаєву — справжній подвиг. Її поезія, проста на перший погляд, насправді глибока, як океан. І, як правило, більшість перекладів її віршів (а за них бралися неабиякі відомі поети не тільки колишнього Радянського Союзу) — невдалі. Для порівняння візьмемо дві строфи з її вірша:
Откуда такая нежность?
Не первые — эти кудри
Разглаживаю, и губы
Знавала — темней твоих…
Еще не такие песни
Я слушала ночью темной
(Откуда такая нежность?) —
На самой груди певца…
Ось як їх переклала білоруська поетеса Валентина Аколова:
Любасць адкуль жа такая?
Не першы раз лашчу скроні,
Вуснамі вусны чакаю,
І ад вясны ў палоне…
Песня слязу выракала.
Ноч па вуголлі хадзіла.
(Любасць адкуль жа такая?) —
Голас твой разбудзіла.
Як бачимо, В. Аколова заримувала те, що Цвєтаєва не захотіла в оригіналі довірити римі, а підпорядкувала тільки ритму. Білоруська поетеса, на мій погляд, написала свій власний вірш за мотивами поезії Цвєтаєвої. Це не переклад, тому що від оригіналу мало що залишилося. А ось переклад цього ж вірша Марії Слободяник:
І звідки така ніжність?
І кучері ці — не перші
Розгладжую я, і губи
Я знала — темніш твоїх…
Пісні й не такі дивні
Я слухала в ночі темні
(І звідки така ніжність?) —
На грудях того співця…
Вірші Марини Цвєтаєвої в перекладі Марії — тонке мистецтво ювеліра. Вона з такою делікатністю, повагою до автора, чиї твори обрала для перекладу, з такою обережністю до слів, рим і ритму досягає того, що поезія, створена іншими мовами, українською звучить як рідна. Марія перекладає дуже близько до оригіналу, зберігає ритмомелодику і нерв кожного вірша автора (сама Цвєтаєва називає їх “маленькими чертями” і порівнює з “драгоценными винами”, у Марії вони – “наче бісенята” і як “витримані вина”), де гостра іронія перемежовується з тайнописом жіночої долі та нерозумінням найпростіших життєвих речей, де проявлена «інакшість» її стилю та сутності.
Вразили перекладені Марією Слободяник вірші Адама Міцкевича. Біль пульсує, наповнює жалістю і скорботою серце... Але тим не менше їх хочеться читати і перечитувати. Наодинці, вдумуючись в кожне слово... Читати вголос разом з духовно близькою людиною, смакувати особливостями поетичної мови польського автора.
Головною метою перекладу є прагнення досконалого відтворення літератури-реципієнта, тому можна тільки радіти, що молодь цікавиться поезією інших країн, перекладає її, збагачуючи рідну культуру, оволодіваючи таємницями творчості і просто на очах перетворюючись на справжніх магів високого слова.
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва