Re: цензії
- 27.04.2026|Валентина Семеняк, письменницяСвітлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
- 23.04.2026|Ігор ЗіньчукПізнати глибше, щоб відновити цілісність
- 16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, ЛьвівДух щемливого чекання
- 16.04.2026|Олексій СтельмахМайбутнє приходить зненацька
- 15.04.2026|Михайло Жайворон«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
- 15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниМандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
- 11.04.2026|Богдан СмолякТутешні час і люди
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Книга про живих, мертвих і хворих
С.К. Трімейн. Крижані близнята; пер. з англ. Д. Березіної. – Х.: Віват, 2019. – 352 с.
Людська психіка – унікальне й загадкове явище, тому не кожен письменник береться працювати з такою важкою темою, як психічні захворювання. Це ніби ходити мінним полем, ризикуючи будь-якої миті схибити. Але британський журналіст і письменник Шон Томас (псевдонім – С.К. Трімейн) проробив просто титанічну працю, опрацював безмежну кількість джерел – і його роман «Крижані близнята» вийшов максимально правдоподібним, напруженим і захопливим.
Близнючки Кірсті й Лідія були нерозлийвода, в них навіть не було жодних видимих відмінностей, окрім якихось поведінкових реакцій. Вони говорили тільки їм відомою мовою, їхні жарти були зрозумілі тільки їм. Але тут одна з них трагічно гине – і це перевертає з ніг на голову усталений спосіб життя близнючки, що вижила, і її батьків - Енѓуса й Сари. Через 14 місяців після загибелі Лідії Кірсті починає наполягати, що вона – Лідія, вимагає, щоб удома й у школі її називали саме так. Вона стверджує, що загибла Кірсті досі з ними, вона бачить її у дзеркалах і спілкується з нею. Звісно, це збиває з пантелику Сару й Енѓуса й лякає однокласників дівчинки. Тепер згорьованим батькам доведеться з’ясувати, хто з їхніх донечок загинув, а хто вижив, як жити далі, якщо поховали не ту дитину, і що робити, якщо все-таки помилки не було.
«Ідентичні близнюки, що втратили свою точну копію, демонструють значно вищі показники по чотирьох із восьми шкал переживання горя. Вони гостріше переживають розпач і провину, страждають від причепливих споминів і деперсоналізації… Зважаючи на глибоке горе і особливо на деперсоналізацію, існує ймовірність того, що ваша донька Кірсті потерпає від галюцинацій чи марить», - розповідає Сарі дитячий психіатр.
Але є ще одна деталь, яка значно ускладнює спроби нещасної матері розібратися, що відбувається з її малючкою: собака раптово почав поводитися з Кірсті так, як поводився із Лідією.
«Собаки можуть розрізняти ідентичних близнюків за запахом, навіть у тих випадках, коли тести ДНК безпорадні. Утім, також добре відомо, що близнюки, які втратили пару, часто мають дуже тісний зв´язок із домашніми улюбленцями. Вони замінюють їм утраченого брата чи сестру».
С.К. Трімейн у своєму романі намагався глибоко дослідити й максимально точно описати дисоціативний розлад ідентичності (в народі – роздвоєння особистості). Щось схоже зустрічаємо у трилері Джона Полсона «Гра в хованки».
Дисоціативні розлади – це група психічних розладів, що характеризуються змінами або порушеннями низки психічних функцій: свідомості, пам´яті, почуття особистісної ідентичності, усвідомлення безперервності власної ідентичності. Термін «дисоціація» було запропоновано наприкінці XIX століття французьким психологом П’єром Жане, який зауважив, що комплекс ідей може відділятися від основної особистості й існувати незалежно й поза свідомістю. Спровокувати розщеплення особистості може дуже сильний стрес, як-от подружня зрада чи смерть близької людини.
Саме це й стало темою роману «Крижані близнята» – тимчасовий розлад ідентичності схильної до навіювання дитини, яка пережила втрату однояйцевої близнючки. Оскільки за жанром це – трилер, книга тримає читача в напрузі до останньої сторінки, аж поки він не дійде до розв’язки (а композиція тут традиційна).
Автор характеризує персонажів через:
- учинки (наприклад, істерика Кірсті у шкільному коридорі);
- риси характеру (переважно полярне протиставлення Кірсті й Лідії: перша – більш комунікабельна, друга – тиха й трохи сором’язлива);
- портретні зображення.
Письменник приділяє дуже багато уваги саме описам зовнішності дівчат, намагаючись показати, які вони схожі і при цьому абсолютно різні. Здавалося б, діти – як дві краплі води, але в кожної своя усмішка, свій погляд, свій крик. Одна – Волошка, інша – Кульбабка.
Спочатку оповідь ведеться від Сари, потім поступово переходить до автора. Звідси починаються, власне, авторські характеристики персонажів. С.К. Трімейн поступово розкриває внутрішній світ усіх чотирьох головних персонажів, у кожного з яких є свої скелети в шафі, навіть у Енѓуса. В цьому йому допомагають діалоги й монологи персонажів, а також детальні описи пейзажів та інтер’єрів. Природа, будинок є тлом, на якому розгортається ця історія і яке багато чого пояснює, робить твір таким, як він є.
Отже, роман «Крижані близнята» – це сповнена таємниць історія про психічні відхилення, яка, однак, не містить жодних діагнозів, наукових термінів і прописана як виключно художній твір. Але кожен у ній знайде своє, і кожному вона, гадаю, припаде до смаку: як поціновувачам мистецтва, так і науковцям.
Коментарі
Останні події
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
