Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Re:цензії

24.01.2019|10:28|Світлана Лупаренко

На межі між реальністю та підсвідомим

Білий Д. Кабінет доктора Калігуси: роман / Дмитро Білий. – К.: Легенда, 2018. – 352 с. (Ефектна серія)

Розумієте, фольклор – це не текст. Це жива реальність… Просто дещо інша…

 

Людська підсвідомість зберігає багато цікавинок: тут і забуті людиною давні події її життя, що в одну мить здатні виринути на поверхню і нагадати про себе, і відчуття та світосприйняття, сформовані завдяки накопиченому роками життєвому досвіду, і колективне підсвідоме, яке визначається історією народу і в якому заховано багато таємниць минулого. Важко сказати, що саме і коли вирине із підсвідомості, і ще важче дізнатися, де проходить та межа, що розділяє підсвідомість і свідомість людини, її вигадки і реальність.

У романі Дмитра Білого «Кабінет доктора Калігуси» головна героїня Інга вимушено потрапляє у дуже небезпечний і парадоксальний вихор подій, вихід з якого – у дослідженні власного підсвідомого, розгадці таємниць далекого минулого, відчайдушності і сміливості. Адже розумом та логікою осягнути всі події і знайти вихід не вдасться.

Молода дослідниця історії Інга їде до невеличкого містечка Млинник, аби познайомитися і ґрунтовно вивчити наукову спадщину Ґустава Калігуси – загадкового етнографа, який багато років тому детально занотовував і навіть брав участь у магічних обрядах і ритуалах з еротичною складовою. Із самого початку Інгу починають переслідувати дивні явища: готель, у якому вона зупинилася, всередині здається значно більшим, аніж ззовні; постояльці і обслуговуючий персонал готелю поводяться дивно; велике дзеркало на стіні стає немов входом у задзеркалля і не завжди показує те, що є насправді; зображення на картинах, портретах і плакатах гублять яскраві кольори, постійно змінюються, і «на них проступають зовсім інші, моторошні видовища»; сюжет колись улюбленого фільму теж неочікувано змінюється; давні знайомі Інги, яких вона намагалася забути, раптово з’являються в її житті; Інгу переслідують дивні сни, лякаючі жахи; по місцевому телебаченні і радіо тільки й говорять про доктора Калігусу. Й Інга поступово розуміє, що «…загадковий доктор Калігуса, як ніби з могили затягує її сюди невідомо для чого».

Погодившись проводити дослідження робіт доктора Калігуси, Інга виявляє, що її життя знаходиться під страшною загрозою, а з підсвідомості вилазять спогади минулого, які ятрять душу. Вимушена взяти участь у страхітливому обряді із проявами насильства, що був не завершений ще багато років тому і де «мертві хапають живих», Інга не лише дізнається про наукові розвідки доктора Калігуси і заново відкриває для себе знайомих людей, але і заглиблюється в історію міста Млинник, яка безпосередня пов’язана із його сьогоденням (за деякими повір’ями, млин – місце зосередження нечистої сили). Дівчина поступово перестає розуміти, де є реальність, а де – вияви її підсвідомості. Але найжахливіше – це неможливість вирватися із того кола страждання й відчаю, загибелі й безвиході, коли всі дороги і всі люди знову приводять її до зловісного доктора Калігуси та його послідовників.

Моторошний роман, під час читання якого кров стигне в жилах і разом із головною героїнею переживаєш її жахи. У цьому творі автор показав ту частину народної обрядовості – містичну, про яку зрідка говорять і вивчають, але яка є частиною культурної спадщини. Деякі елементи обрядів виринають із підсвідомості Інги, немов вона колись у минулому житті вже була учасницею цих лякаючих ритуалів, які важко провести й особливо – довести до кінця, і тому вони переслідують їх учасників. І тут вже неможливо точно визначити, де вирує реальне життя, а де бере верх підсвідомість, адже вони надзвичайно тісно переплітаються й обумовлюють стан один одного. Тому фінал роману – теж певною мірою дежавю, яке повертає героїню до тієї критичної ситуації, яка міцно викарбувалася в її підсвідомості і стала поворотним пунктом в її житті. Як прожити цю ситуацію знову? Особливо якщо у ній інший вихід, ще жахливіший від попереднього…



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва


Партнери