Re: цензії

16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
04.09.2026|Віктор Вербич
Волинський контекст української художньої літератури для дітей
04.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Йдімо до свого виднокола, мріймо!
01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики

Re:цензії

28.11.2018|18:58|Олеся Кізима

«Допомагай і надалі тим, хто цього потребує, і ти завжди почуватимешся щасливою»

Матюша П. Вієчка: казки / Павло Матюша. Художниця Марта Кошулінська. – К.: Фонтан казок, 2018. – 88 с. (Серія «Казка під подушку»)

Хто ця мила усміхнена дівчинка, що так приязно махає ручкою, неначе запрошуючи чимшвидше з нею познайомитись? Це - Вієчка, маленька героїня однойменної книжечки, що вийшла з-під пера Павла Матюші у видавництві «Фонтан казок». Саме їй випала неабияка честь - відкрити серію покетбуків «Казка під подушку», розрахованих на те, щоб дитина охоче читала їх перед сном та могла усюди брати з собою. А все завдяки зручному кишеньковому формату, симпатичним ілюстраціям та, найголовніше, - добрим та цікавим історіям, які хочеться перечитувати й перечитувати! Тож давайте хутчіш знайомитись з Вієчкою!

 У далекому-далекому Чарівному лісі жили собі гноми. «Мешкали вони в гніздах на деревах і лише зрідка виходили, щоб поласувати нектаром із квітів чи попити роси. Для того, щоб насититися, їм потрібна була лише краплинка нектару й макова росинка на день. А на зиму гномики запасалися сушеними ягодами та пелюстками квітів, які вони вміли бережливо консервувати. І хоч узимку дерева й завмирали, проте залишали для гномиків трохи соку. Однак не отримували за свою щедрість ні крихти вдячності, бо гномики не знали такого слова, як спасибі.» Усі лісові звірі, птахи та комахи жили у мирі та злагоді, а от гномики ні з ким не хотіли дружити, навіть між собою... Вони «славилися» непривітністю та неохайністю, але серед них була одна сім´я, яка ну дуже відрізнялася від решти гном´ячого племені! Тато Жаринка та мама Талія - вони, навпаки, були дружелюбними та доброзичливими, завжди усміхненими та чистенькими. Такою й росла їхня улюблена донечка Вієчка, яку так назвали за дуже красиві великі очі з пухнастими довжелезними віями. «Маленька гномочка вдягала зелену лісову шапочку і коричневу туніку, на її ніжках красувалися милі коричневі сандалі, а через плече Вієчка носила зелену торбинку, в яку складала усе, що її зацікавлювало: пелюстки не бачених до того квітів, симпатичні піщинки з незвичними гранями, блискучі шерстинки і пух яскравих пташок. Гномочку цікавило геть усе, що вона бачила». Разом з Вієчкою, такою привітною й допитливою, але, як і будь-яка дитина, теж вразливою, усім маленьким читачам, впевнена, буде дуже і дуже цікаво пізнавати навколишній світ та дорослішати! Особливо, якщо поруч є батьки, які завжди готові підтримати і допомогти, котрі своєю поведінкою стають найкращим прикладом для наслідування: як Жаринка й Талія - для Вієчки.

 Збірка казок «Вієчка» Павла Матюші - це чудовий книгоподарунок для сімейного читання з дошкільнятами та дітками молодшого шкільного віку. Завдяки чудовим кольоровим ілюстраціям Марти Кошулинської, яких так багато на сторінках книжечки, кожну історію дуже легко переказувати й своїми словами для найменших непосид, а старшим ж неодмінно сподобається мова оповіді, багата на описи та увагу до деталей. Попри досить простий сюжет, чітко простежуються виховні моменти, які зовсім ненав´язливі і дуже органічно вплетені у розвиток подій.

«Вієчка» стала улюбленицею і у нашій сім´ї: мій майже трирічний синочок, гортаючи сторінки, вголос коментує малюнки та просить мене або тата почитати вголос знову і знову. А ще персонажів цієї історії так цікаво й легко змальовувати! Дуже сподіваємось, що ця книжечка – не остання про пригоди доброї та слухняної гномочки, і попереду нас чекає ще багато історій із Чарівного лісу!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
11.09.2026|19:41
«Теплі казки Доброго лісу»: вийшла нова книга про добро
11.09.2026|09:28
Дебютний роман французького актора Жана Рено вийшов українською
09.09.2026|20:36
«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
09.09.2026|20:25
Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
09.09.2026|08:54
9 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса
08.09.2026|20:30
Книги, готелі, опера та гастрономія формують імідж України


Партнери