Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Re:цензії

28.11.2018|18:58|Олеся Кізима

«Допомагай і надалі тим, хто цього потребує, і ти завжди почуватимешся щасливою»

Матюша П. Вієчка: казки / Павло Матюша. Художниця Марта Кошулінська. – К.: Фонтан казок, 2018. – 88 с. (Серія «Казка під подушку»)

Хто ця мила усміхнена дівчинка, що так приязно махає ручкою, неначе запрошуючи чимшвидше з нею познайомитись? Це - Вієчка, маленька героїня однойменної книжечки, що вийшла з-під пера Павла Матюші у видавництві «Фонтан казок». Саме їй випала неабияка честь - відкрити серію покетбуків «Казка під подушку», розрахованих на те, щоб дитина охоче читала їх перед сном та могла усюди брати з собою. А все завдяки зручному кишеньковому формату, симпатичним ілюстраціям та, найголовніше, - добрим та цікавим історіям, які хочеться перечитувати й перечитувати! Тож давайте хутчіш знайомитись з Вієчкою!

 У далекому-далекому Чарівному лісі жили собі гноми. «Мешкали вони в гніздах на деревах і лише зрідка виходили, щоб поласувати нектаром із квітів чи попити роси. Для того, щоб насититися, їм потрібна була лише краплинка нектару й макова росинка на день. А на зиму гномики запасалися сушеними ягодами та пелюстками квітів, які вони вміли бережливо консервувати. І хоч узимку дерева й завмирали, проте залишали для гномиків трохи соку. Однак не отримували за свою щедрість ні крихти вдячності, бо гномики не знали такого слова, як спасибі.» Усі лісові звірі, птахи та комахи жили у мирі та злагоді, а от гномики ні з ким не хотіли дружити, навіть між собою... Вони «славилися» непривітністю та неохайністю, але серед них була одна сім´я, яка ну дуже відрізнялася від решти гном´ячого племені! Тато Жаринка та мама Талія - вони, навпаки, були дружелюбними та доброзичливими, завжди усміхненими та чистенькими. Такою й росла їхня улюблена донечка Вієчка, яку так назвали за дуже красиві великі очі з пухнастими довжелезними віями. «Маленька гномочка вдягала зелену лісову шапочку і коричневу туніку, на її ніжках красувалися милі коричневі сандалі, а через плече Вієчка носила зелену торбинку, в яку складала усе, що її зацікавлювало: пелюстки не бачених до того квітів, симпатичні піщинки з незвичними гранями, блискучі шерстинки і пух яскравих пташок. Гномочку цікавило геть усе, що вона бачила». Разом з Вієчкою, такою привітною й допитливою, але, як і будь-яка дитина, теж вразливою, усім маленьким читачам, впевнена, буде дуже і дуже цікаво пізнавати навколишній світ та дорослішати! Особливо, якщо поруч є батьки, які завжди готові підтримати і допомогти, котрі своєю поведінкою стають найкращим прикладом для наслідування: як Жаринка й Талія - для Вієчки.

 Збірка казок «Вієчка» Павла Матюші - це чудовий книгоподарунок для сімейного читання з дошкільнятами та дітками молодшого шкільного віку. Завдяки чудовим кольоровим ілюстраціям Марти Кошулинської, яких так багато на сторінках книжечки, кожну історію дуже легко переказувати й своїми словами для найменших непосид, а старшим ж неодмінно сподобається мова оповіді, багата на описи та увагу до деталей. Попри досить простий сюжет, чітко простежуються виховні моменти, які зовсім ненав´язливі і дуже органічно вплетені у розвиток подій.

«Вієчка» стала улюбленицею і у нашій сім´ї: мій майже трирічний синочок, гортаючи сторінки, вголос коментує малюнки та просить мене або тата почитати вголос знову і знову. А ще персонажів цієї історії так цікаво й легко змальовувати! Дуже сподіваємось, що ця книжечка – не остання про пригоди доброї та слухняної гномочки, і попереду нас чекає ще багато історій із Чарівного лісу!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери