За основу повісті в першій частині збірки править метафора щоденного шляху по трасі Бориспіль-Київ. Переживання головної героїні Ади виринають на тлі колоритного полотна автошляху, що відтворюється у колажі медитацій довкола феномена щоденного автостопу, за яким приховується глибинний шар людського існування, пов´язаний із втратою сенсу, коханням і страхом.

Оповідання, представлені у другій частині збірки, є сюжетноза­рядженими й увиразнюють окремі фрагменти абсурдної пострадянської дійсності, в т. ч. через яскраві персоналістичні конструкти: розгубленого дисертанта Степана, що нескінченно блукає по інституту у пошуках свого керівника; підстаркувату й сліпу пані Странницьку в помаранчевому плащі, яка опікується якістю міських перевезень; Оленку та Дмитрика, чия історія кохання відтворюється у лабіринті спогадів, що пролягає крізь закинуті хащі промислових будівель.

Насамкінець, невеликий додаток із трьох статей становить свого роду дійсний «базис» попередньої літературно-символічної «надбудови», вказуючи на фактичні події та умови співіснування в одній з урбаністичних локацій сучасної України.

Дмитренко Ксенія.  Автосенси. К. : Ніка-Центр, 2013. - 240 с.

Ксенія Дмитренко - українська письменниця, філософиня та лекторка, мешкає в м. Бориспіль, Київської обл. Навчалась в університеті «Києво-Могилянська Академія», працювала головним редактором архітектурного часопису «АСС».

Співпрацювала як кореспондент в Україні з  європейськими архітектурними часописами Baumeister (DE), A10 (NL), ERA 21 (CZ). У співпраці з міжнародним фестивалем CANactions та Представництвом Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні ініціювала низку інноваційних культурно-громадських проектів у сфері архітектури та урбаністики.

Наразі є аспіранткою Інституту філософії НАН України, займається дослідженнями в галузі соціальної філософії та феноменології.

У своєму портфоліо має  кілька наукових перекладів з німецької мови.

Її дебютна прозова збірка «Автосенси» здобула відзнаку всеукраїнського літературного конкурсу «Смолоскип».