Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Новини

17.06.2009|15:38|Буквоїд

Мар’ян Лазарук «Черн: зухвалі візії»

«Мар’янові випало жити в місті, з яким доля пов’язала великих письменників різних культур, як-от: Міхая Емінеску, Ольгу Кобилянську, Пауля Целана. Свіжістю, гостротою світосприйняття, без яких немислимий жоден молодий поет, він далеко не з юнацьким романтизмом сприймає і приймає рідне місто, позначене печатями двох імперій: дунайської і совєтської, із його неспокійним буковинським ритмом, тонко «ретрансльованим» Миколайчуком та Івасюком». Василь Герасим’юк.

«Світ Мар’янових рефлексій витончений і ніби на твоїх очах «стається», а не вибухає як щось уже завершене; поетична думка веде за собою вільною ходою, то на чомусь зупиняючись, то пориваючи далі, вглиб переживання». Іван Дзюба.

Лазарук М. М. Черн: зухвалі візії. Букрек, 2009, — 96 стор.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери