«Мар’янові випало жити в місті, з яким доля пов’язала великих письменників різних культур, як-от: Міхая Емінеску, Ольгу Кобилянську, Пауля Целана. Свіжістю, гостротою світосприйняття, без яких немислимий жоден молодий поет, він далеко не з юнацьким романтизмом сприймає і приймає рідне місто, позначене печатями двох імперій: дунайської і совєтської, із його неспокійним буковинським ритмом, тонко «ретрансльованим» Миколайчуком та Івасюком». Василь Герасим’юк.
«Світ Мар’янових рефлексій витончений і ніби на твоїх очах «стається», а не вибухає як щось уже завершене; поетична думка веде за собою вільною ходою, то на чомусь зупиняючись, то пориваючи далі, вглиб переживання». Іван Дзюба.
Лазарук М. М. Черн: зухвалі візії. Букрек, 2009, — 96 стор.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/poetry/2009/06/17/153856.html
|
