Вона була втіленням спокуси і сама створила свою пишність. Не було ні помітної краси, ні вродженої грації, ні бездоганної фігури. Були неабиякі акторські здібності, фотогенічність, самоіронія і клубок комплексів ... Вона зуміла перетворитися на секс-символ Америки, але в глибині душі бажала зовсім не цього. Потопаючи в розкоші і знаходячись під пильною увагою натовпів шанувальників, вона переживала глибоку трагедію через невдале особисте життя і марні спроби довести режисерам, що «красуня Мерилін» здатна не тільки демонструвати власні принади. Цю акторську майстерність проявити їй так і не дали.

Анна Плантежене. Мерилін Монро. М.: Молода гвардія, 2011. – 304 с.